Матерія, як ключове поняття матеріалізму. Спосіб і форми існування матерії. Емпіричні методи наукового пізнання. Методи емпіричного рівня дослідження. Методи, які використовуються на емпіричному і теоретичному рівнях. Філософська концепція людини.
Аннотация к работе
Уявлення матерію в історії філософської думкиВ діалектичному матеріалізмі вона визначається як філософська категорія для позначення обєктивної реальності, тобто усього того, що не залежить від людини, її свідомості і дано людині в її чуттєвому сприйнятті. Якщо для філософів стародавнього світу матерія - це матеріал, з якого складаються тіла, предмети, а кожен предмет (тіло) складається з матерії та форми як духовного першопочатку, то для Р.Декарта (XVII ст.) матерія - це складова частинка предмета (тіла), а саме: тіло разом з формою. Тому Декарт визначає матерію як субстанцію самоіснуючого буття, атрибутом якої є протяжність із її властивостями: займати певне місце, мати обєм, бути тривимірною. Системність в організації матерії - не тільки її фундаментальна властивість, вона також визначає методологію сучасного наукового пізнання структурних рівнів матерії: неорганічний (мікро-, макро-, мегасвіти); органічний (організмений, підорганізмений, понадорга-нізмений); соціальний (особистість, родина, племя, народність, нація, клас, суспільство, людство). Таким чином, узагальнене визначення категорії "матерія" має базуватися на тому, що це - обєктивно реальне буття світу в часі, просторі, русі, детерміноване і безпосередньо, чи опосередковано пізнаване людиною.