Поняття про уяву, її загальна характеристика, основні різновиди та відмінні риси. Фантазія як функція мозку. Уява і органічні процеси. Механізми та головні етапи переробки уявлень в уявні образи. Розвиток уяви, її значення в художній, науковій творчості.
Аннотация к работе
КУРСОВА РОБОТА НА ТЕМУ: «УЯВА ЛЮДИНИ. Чи вважаєте фантазію необхідним співавтором художніх і наукових відкриттів?. Прислухаємося до визнання Бетховена: «він сходить і росте, я бачу і чую образ у всьому його протязі, він стоїть, як злиток, перед моїм духом». Вчитаємося в рядки біографії геніального вченого Нільса Бору, - який черпав свою силу не «в математичному аналізі, а в дивній могутності фантазії, що бачить фізичну реальність конкретно, образно і відкриваючій в ній нові, ніким не передбачені звязки». Чи не був першопричиною могутній порив уяви, ця особлива здатність «крізь магічний кристал» відчувати, відображати, сприймати складний образ світу, комбінувати його елементи?. Вчені можуть розповісти про те, як багате внутрішнє бачення письменника-фантаста спонукало їх до «нащупування» ідеї; як інше відкриття відбулося «при мінімумі» логіки, але при необмеженій грі уяви, при вільній комбінації асоціації або зовсім за відсутності вантажу аналогій. Луї Пастер визнавав, що могутністю своєю дослідник, в значній мірі, зобовязаний роботі уяви. Література, мистецтво, та і наука знають немало прикладів таких «одиничних» сплесків таланту, а часом і геніальності, народжених уявою. Але якщо уява генія могла створити щось оригінальне, то уява читача, глядача, слухача повинна бути не менше розвиненою, щоб відмовитися від «саме собою розуміючого» і сприйняти новий образ, ідею, явище. Розвинена уява може підготувати нас до розуміння і давно забутого, і лише щойно народжуваного, до сприйняття незнайомої культури або неприборканих ще звичним вимірюванням світів. По особливому уява виявляється у дітей. Уява або фантазія, як і мислення, належать до числа вищих пізнавальних процесів, в яких виразно виявляється специфічно людський характер діяльності. Уява виступає як необхідна сторона художньої, конструкторської, наукової, літературної, музичної, взагалі всякої творчої діяльності. Мета цієї курсової роботи вивчити уяву людини, її основні види і механізм, а також методики вивчення уяви. Причому одним з найцікавіших феноменів психіки людини є те, що одержані в попередній практиці враження від предметів і явищ реального світу не тільки зберігаються в памяті тривалий час, але і піддаються певній обробці. Наприклад, павук скоює певні дії, що нагадують дії ткача, і бджоли спорудою своїх воскових осередків нагадують людей-будівників. Перше і найважливіше призначення уяви як психічного процесу полягає в тому, що, воно дозволяє уявляти результат праці до його початку, уявляти не тільки кінцевий продукт праці (наприклад, стіл в завершеному вигляді як готовий виріб), але і його проміжні продукти (в даному випадку ті деталі, які треба послідовно виготовити, щоб зібрати стіл). Дана, поза сумнівом, важлива функція особливо підкреслюється і розробляється в психоаналізі. Відтворююча і творча уява. На детских санках, узеньких, смешных, в кастрюльках воду голубую возят, дрова и скарб, умерших и больных… О. Бергольц.