Сутність, критерії, показники й рівні володіння професійно орієнтованими фразеологізмами. Структура, зміст, принципи і критерії укладання навчального словника-мінімуму. Лінгводидактична модель і методика увиразнення мовлення майбутніх учителів історії.
Аннотация к работе
ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені К.Д.УШИНСЬКОГО (м. УВИРАЗНЕННЯ МОВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІСТОРІЇ ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНИМИ ФРАЗЕОЛОГІЗМАМИРобота виконана в Південноукраїнському державному педагогічному університеті імені К.Д.Ушинського (м. Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент Горіна Жанна Дмитрівна Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського (м. Офіційні опоненти - доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України Вашуленко Микола Самійлович, Інститут педагогіки АПН України, головний науковий співробітник лабораторії початкової освіти (м. Захист відбудеться „9” листопада 2005 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.053.01 при Південноукраїнському державному педагогічному університеті імені К.Д.Ушинського (м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.Антропологічна парадигма дослідження фразеологічного складу мови поставила в центр уваги проблему національно-культурної конотації фразеологізмів, дослідження якої проводяться переважно в декількох напрямах: етнолінгвістичний (Є.М.Верещагін, Л.М.Дяченко, В.В.Жайворонок, В.Г.Костомаров, Г.Т.Кузь, О.А.Куцик, Л.В.Мельник, О.В.Назаренко, В.М.Телія, В.Д.Ужченко), прагматичний (О.В.Дуденко, А.М.Емірова, В.В.Місеньова), перекладознавчий (Б.М.Ажнюк, Л.С. Значно пожвавився інтерес вітчизняної лінгводидактики останніх років до проблем удосконалення мовленнєвої діяльності студентів у їхній науковій та професійній сфері, що знайшло практичне втілення в дисертаційних дослідженнях Л.В.Барановської, І.П.Дроздової, Л.М.Златів, Н.М.Костриці, В.О.Михайлюк, В.М.Момота, Т.П.Рукас, Н.Л.Тоцької, В.Юкало, зокрема у звязку з: розробкою основних положень системного підходу до формування культури професійного мовлення майбутніх учителів (О.І. Як і раніше, в науковому обігу фактично не розроблені питання забезпечення словникової роботи у вищій педагогічній школі, у звязку з чим проблема збагачення й увиразнення мовлення студентів нефілологічного фаху професійною лексикою й фразеологією не одержала належного висвітлення у лінгводидактиці вищої школи, залишаючись практично не дослідженою цариною наукового знання, що зумовило вибір теми дисертаційного дослідження „Увиразнення мовлення майбутніх учителів історії професійно орієнтованими фразеологізмами” та визначило її актуальність. Гіпотеза дослідження - увиразнення мовлення майбутніх учителів історії професійно орієнтованими фразеологізмами відбуватиметься ефективно, якщо забезпечити комунікативно-діяльнісний та етнокультурознавчий підходи до навчання мови, посилення функціонально-стилістичної спрямованості вивчення фразеології, реалізацію міжпредметних звязків; поетапне (пізнавально-збагачувальний, репродуктивно-діяльнісний, креативно-дослідницький) засвоєння навчального словника-мінімуму професійно орієнтованих фразеологізмів. Наукова новизна і теоретична значущість дослідження: вперше досліджено і науково обґрунтовано сутність поняття „професійно орієнтовані фразеологізми”; визначено критерії, показники, рівні володіння професійно орієнтованими фразеологізмами, параметри засвоєння фразеологічного матеріалу; науково обґрунтовано лінгводидактичну модель увиразнення мовлення майбутніх учителів професійно орієнтованими фразеологізмами; уточнено сукупність методів і прийомів роботи з професійно орієнтованими фразеологізмами, організаційні форми навчання, що забезпечують ефективність цього процесу; подальшого розвитку набула методика проведення словникової роботи на нефілологічних факультетах вищих навчальних закладів.У першому розділі „Теоретичні засади увиразнення мовлення студентів професійно орієнтованими фразеологізмами” здійснено аналіз основних лінгвістичних досліджень з фразеології, зокрема в аспекті семантичних, прагматичних і культурологічних особливостей, подано психолого-педагогічне обґрунтування досліджуваної проблеми, зясовано сутність феномену „професійно орієнтовані фразеологізми”. Аналітичний огляд вузлових проблем фразеологічної теорії, присвячених питанням структурно-семантичних особливостей фразеологічних одиниць, їх головних розпізнавальних і категоріальних властивостей, класифікаційної бази (Л.Г.Авксентьєв, М.Ф.Алефіренко, Ю.Д.Апресян, Я.А.Баран, Л.А.Булаховський, А.Вежбицька, В.В.Виноградов, В.П.Жуков, О.В.Кунін, Б.О.Ларін, О.І.Молотков, Ю.Ф.Прадід, О.О.Селіванова, Ю.П.Солодуб, В.М.Телія, В.Д.Ужченко, Т.З.Черданцева і т. ін.) дозволив виявити різні погляди на: обєкт фразеології (В.Л.Архангельський, О.М.Бабкін, О.І.Молотков, М.Т.Тагієв, М.М.Шанський), розуміння варіантності фразеологічних одиниць (В.П.Жуков, В.І.Зимін, М.М.Копиленко, О.І.Молотков); зясувати питання стилістичної класифікації фразеологізмів (Л.А. Стан наукової дослідженості феномену „педагогічне спілкування” (С.М.Батракова, В.А.Кан-Калик, А.Й.Капська, О.О.Леонтьєв, Л.О.Савенкова), розгляд функцій професійного мовлення вчителя (Е.Е.Антон, Г.П.Макарова, С.Я.