Теоретичне обґрунтування властивостей уваги та втомленості особистості у вітчизняній та зарубіжній психологічній науці. Поняття уваги, її функції, види; визначення природи втомливості в сучасній психології; динаміка механізму втомленості і перевтоми.
Курсова робота З предмету «Загальна психологія» на тему: Увага та втомленість Харків - 2012 ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА УВАГИ В ВІТЧИЗНЯНІЙ ТА ЗАРУБІЖНІЙ ПСИХОЛОГІЧНІЙ НАУЦІ 1.1 Визначення уваги,функції, види і властивості уваги 1.2 Основні підходи до проблеми визначення природи уваги Висновки до 1-го розділу РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ ВТОМЛИВІСТЬ В ПСИХОЛОГІЧНІЙ НАУЦІ 2.1 Втомливість, та її види (властивості) 2.2 Динаміка втомленості і перевтоми 2.3 Механізми розвитку втомленості Висновки до 2-го розділу ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВСТУП Актуальність дослідження. На людину постійно впливає багато самостійних чинників як у повсякденному житті, так і в нетиповій ситуації, свідомість людини не в змозі охопити одночасно з достатньою ясністю всі об’єкти, оточуючі його. Людина не тільки, як активна особа сприймає навколишній світ, не тільки як не-будь відноситься до нього, але і реагує на його вплив, сам впливає на оточуючий світ удосконалюючи його. Так в рамках структури МНС успішність діяльності пожежних-рятувальників в екстремальних ситуаціях буде залежати від схильності до ризику (А.П. Самсонова), який сильніше виявляється у тих, хто має сильну нервову систему, низький рівень тривожності, сильні вольові якості, адекватну самооцінку і уміння зосереджуватись на тому чи іншому об’єкті. Неодноразово багато вітчизняних психологів і педагогів піднімали питання про вплив уваги (К.Д. Ушинський, П.Ф Каптєрєв). Визначити динаміку механізми стомлення і перевтоми. Структура роботи. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА УВАГИ В ВІТЧИЗНЯНІЙ ТА ЗАРУБІЖНІЙ ПСИХОЛОГІЧНІЙ НАУЦІ 1.1 Визначення уваги, функції, види і властивості уваги Проблема уваги має стародавню історію, яка сягає до Аристотеля, який розглядав цей феномен як звуження діапазону почуттів. Перше і саме повне психологічне визначення дав У. Джемс «…кожен знає, що таке увага, це оволодіння розумом в чистій і яскравій формі тільки одним із багатьох одночасно представлених об’єктів …». Однією з основних причин відсутності загально прийнятого визначення уваги є неоднозначне відношення до цього феномену зі сторони вчених. Одні вчені розглядають увагу як самостійний психічний процес, а інші так як одну з характеристик взаємодії психічних процесів [цит. Друга точка зору стає все більш розповсюдженою - увага не має власного продукту чи свого особистого змісту; це в першу чергу динамічна характеристика протікання пізнавальної діяльності. Але поки методом дослідження залишалась інтроспекція, проблема уваги вислизала від психологів. Для таких послідовників В. Вундта, як Е. Тітченер і Т. Рібо, «увага стала краєкутним каменем їх психологічних систем» [цит. Н.Н. Ланге розділив об’єктивну і суб’єктивну сторону уваги, він вважав, що в нашій свідомості є начебто одне яскраво освітлене місце, віддаляючись від якого психічні явища темніють бліднішають, все менш усвідомлюються. Приймаючи участь в регуляції психічної діяльності увага виступає в певному співвідношенні його властивостей. Все, про що я роздумував чи читав було безпосередньо зв’язано з тим, що я бачив чи очікував побачити, я впевнений, що набуті саме таким чином навички дозволили мені здійснити все те, що мені вдалося зробити в науці.» Ще повертаючись в давні часи до Аристотеля показуються можливості розгляду уваги як звуження діапазону почуттів.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
