Патофізіологічні механізми гарячки, процеси, які виникають у людини при впливі на організм пірогенних подразників. Механізми жарознижуючої дії ненаркотичних анальгетиків. Піротерапія як метод лікування за допомогою штучного підвищення температури тіла.
Аннотация к работе
ЛекціяГарячка проявляється тимчасовим підвищенням температури тіла не залежно від температури зовнішнього середовища і звичайно супроводжується рядом характерних змін обміну речовин і фізіологічних функцій. Якщо середня температура ядра виявиться вищою температури, яка задана цими нейронами, то це породжує сигнали, які гальмують центр теплопродукції і збуджують центр тепловіддачі. Цей температурний ритм у більшості випадків зберігається і при гарячці. гарячка температура піротерапія анальгетик У залежності від ходу температурної кривої розрізняють наступні основні типи лихоманки: а) постійна (febris continua) - добові коливання температури не перевищують 1°С (черевний і висипний тиф); б) ремітуюча або попускаюча (febris remittens) - коливання температури складають більше 1°С на добу, однак вона не повертається до норми (більшість вірусних і багато бактеріальних інфекцій); в) скачкоподібна (febris intermittens) - в межах доби відбувається тимчасове зниження температури до норми (гнійна інфекція, абсцеси, туберкульоз); г) виснажлива (febris recurrens) - приступи значного підвищення температури (3°С і більше) чергуються із періодами її нормалізації, яка триває декілька діб (поворотний тиф, малярія). Динаміка змін температури при гарячці визначається не тільки добовими (циркадними) біологічними ритмами організму, а залежить також від: а) етіологічного фактора, б) особливостей патогенезу даної хвороби, в) імунологічного статусу організму, г) особливостей загальної реактивності організму.