Суть переробки відходів сірчанокислого виробництва. Синтез осаду з реактора-розчинника у вигляді вологої маси. Витяг кольорових металів з недогарків. Аналіз виготовлення пігментів з недогаркового пилу. Переробіток залишків промисловості фосфорних добрив.
Аннотация к работе
УТИЛІЗАЦІЯ ВІДХОДІВ НЕОРГАНІЧНИХ ВИРОБНИЦТВОсновну кількість сірчаної кислоти роблять контактним методом з SO2, одержуючи з допомогою випалу сірчаного колчедану (звичайно флотаційного), спалювання природної або газової сірки, а також при випалі сульфідів кольорових металів, причому-частка сірчаної кислоти, одержуваної в нашій країні на базі кольорової металургії, з року в рік збільшується. Розрізняють три види піритних недогарків (недогарки з колчеданів, недогарки з флотаційних хвостів збагачення сульфідних руд, кутові недогарки), що значно відрізняються один від одного як за хімічним складом, так і за фізичними характеристиками. Так, якщо колчедан містить навіть близько 0,5 % міді, то недогарок доцільно переробляти з метою її добування. Для цього найбільш широко приміняють метод хлоруючого випалу недогарка, що не тільки дозволяє витягти з нього 85-90 % усієї міді та значну частку дорогоцінних металів, а й забезпечує майже повне видалення сірки з недогарка. Основними перешкодами для безпосереднього використання піритних недогарків у доменних плавках є ступінь їхнього здрібнювання (що може викликати забивання доменної печі), значний вміст у деяких видах недогарків Pb, Си, Zп, As (що ускладнює процес доменної плавки і забруднює його продукти), а також підвищений вміст сірки - навіть у добре обпалених недогарках він залишається в межах від 1 до 3,5 %, а іноді і вище (що приводить до одержання чавуну низької якості).