Історичні етапи та передумови розвитку інституту заміни осіб у зобов’язанні у римському приватному праві. Поняття, предмет, підстави та наслідки уступки вимоги. Основні види обмежень переведення боргу. Заміна боржника у цивільно-правових зобов’язаннях.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТДисертація присвячена проблемам уступки права вимоги і переведення боргу в цивільних правовідносинах, що досліджуються на матеріалах судової практики. В роботі досліджуються основні елементи передачі права вимоги - поняття, предмет, підстави та наслідки, формулюються ознаки, яким має відповідати право вимоги, щоб бути предметом відступлення. В дисертації приділяється увага механізму переведення боргу, зокрема досліджуються підстави, умови, наслідки, межі та обмеження переведення боргу. В работе исследованы основные элементы передачи права требования - понятие, предмет, основания и последствия, сформулированы признаки, которым должно соответствовать право требования, чтобы быть предметом уступки. Доказывается, что предметом уступки может быть надлежащим образом индивидуализированное, действительное и правомерное обязательственное право требования, сформулированы критерии надлежащей индивидуализации, обобщены основные ошибки, которые возникают в судебной и договорной практике при их применении.Перехід України до ринкової економіки й повязане з цим розширення цивільно-правового обороту внаслідок допущення до нього прав вимог та боргів обумовлює необхідність проведення на науковому рівні аналізу відповідних цивільно-правових конструкцій і механізмів, ґрунтовного дослідження проблем застосування в судовій практиці норм, що регулюють заміну осіб у зобовязаннях внаслідок уступки вимоги і переведення боргу. Широке використання правочинів, спрямованих на заміну осіб у зобовязаннях, за умови відсутності ефективної системи передачі прав і обовязків, не могло не викликати певних труднощів та суперечностей у практиці розгляду відповідних категорій господарських спорів. Вищевикладене обґрунтовує актуальність проведення в сучасних умовах науково-практичного дослідження проблематики відступлення вимоги й переведення боргу, тим більше, що концептуальні засади нового ЦК з цих питань, з урахуванням підходів судової практики, які склалися до і після його прийняття, на дисертаційному рівні досліджуються вперше. Для досягнення цієї мети поставлені наступні завдання: дослідити основні історичні етапи розвитку інституту заміни осіб у зобовязаннях; визначити з урахуванням концептуальних положень ЦК та інших актів законодавства підстави, порядок та наслідки відступлення вимоги й переведення боргу у зобовязанні; сформулювати поняття меж та обмежень уступки права вимоги, класифікувати межі та обмеження з різних підстав і виявити класифікаційні особливості кожного з них; здійснити аналіз основних проблем, що стосуються переведення боргу, його меж та обмежень. Обєктом дослідження виступає юридична конструкція заміни осіб у зобовязанні шляхом уступки вимоги й переведення боргу, її теоретична модель і повязані з застосуванням у судовій практиці окремі проблеми.Так, на підставі дослідження джерел римського права простежується розвиток обігу прав вимоги і боргів від повної заборони їх передачі іншій особі, що мало місце на ранніх стадіях розвитку цивільного права Давнього Риму, до обмеженого, а згодом і повного допущення зобовязальних прав і боргів до вільної циркуляції, із запровадженням в подальшому певних обмежень. Це дозволило зазначити, що у другій половині XIX та на початку XX ст. передача майнових прав і боргів фактично зводилася до передачі документів, які уособлюють та посвідчують право (обовязок). “Загальні положення про відступлення права вимоги і переведення боргу” уступка вимоги і переведення боргу аналізуються як елементи системи передачі прав, без існування якої неможливе формування ринкового середовища. Техніко-юридичним та методологічним підґрунтям системи передачі прав вимоги й боргів слугують підстави заміни відповідних осіб у зобовязанні, які щодо кредитора наводяться у ст. Складовою частиною механізму уступки права вимоги є необхідність повідомлення боржника про передачу такого права, яке спрямоване на забезпечення прав нового кредитора вимагати від боржника належного виконання зобовязання, права за яким передаються.