Діяльність Устима Кармалюка. Українська літературна кармалюкіана: провідні тенденції художнього руху. Постать Устима Кармалюка у фольклорній традиції. Побудова роману М. Старицького "Разбойник Кармелюк". Драматургічна інтерпретація народного спротиву.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКААВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Роботу виконано на кафедрі української філології Маріупольського державного гуманітарного університету, Міністерство освіти і науки України. ГУЛЯК Анатолій Борисович, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри новітньої української літератури; Захист відбудеться “27” лютого 2009 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.15 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01017, м. Із дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці імені М.О.Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01017, м.Сучасна наука про літературу, як і фольклористика, дедалі активніше долають конюнктурні підходи до фахового осмислення широко представленої у письменстві й усній народній творчості історичної тематики. Багатий фольклорний матеріал про отамана «дивних розбійників», як і твори Марка Вовчка, М.Старицького, Л.Старицької-Черняхівської, В.Гжицького, М.Зарудного, А.Малишка, О.Гижі, А.Гудими, інших письменників, потребують сучасного наукового прочитання, а то й першоатестації, що зумовлюється необхідністю цілісного, системного аналізу художньої історії України. Окрім того, фольклорні та літературні твори про Кармалюка ще не розглядалися під кутом зору втілення концепцій героїчних і трагічних відтинків нашої історії, визначення співмірності історичних і художніх конфліктів, зясування поетикальної специфіки творення характеру видатної історичної особи. Мета роботи - системно дослідити ідейно-естетичну специфіку фольклорних і літературних творів про Устима Кармалюка, виконати їх синхронно-діахронний аналіз як цілісного художнього явища; переглянути антикармалюківські звинувачення попередніх часів, спростувати їх на ґрунті послуговування сучасними методологіями та новими матеріалами; висвітлити уснопоетичні й індивідуально-авторські концепції героїчної особистості, особливості моделювання конфліктів і характерів у творах про народного ватажка. У дослідженні використано всі доступні уснопоетичні зразки та літературні твори, що побачили світ упродовж другої половини ХІХ - початку ХХІ століття, переглянуто раніше висунуті літературознавчі версії стосовно творів Марка Вовчка, М.Старицького, А.Малишка, В.Кучера, В.Гжицького, здійснено першоатестацію романів О.Гижі «Облога Кармалюка», А.Гудими «Устим Кармалюк», драми Л.Старицької-Черняхівської «Розбійник Кармелюк», поетичних творів П.Карася «Смерть Кармалюка», «Де літа йшли чумаками», С.Литвина «Устимові Кармалюку» та В.Гдаля «Кармелюк».У першому розділі - «Діяльність Устима Кармалюка: витоки, суть, історіографія» - доведено, що історіографія потрактовувала місію ватажка подільських месників по-різному. Представник польської історичної науки ХІХ століття Й.Ролле в белетристичному нарисі репрезентував Кармалюка з погляду польської шляхти, показав його кримінальним злочинцем, ватажком зграї грабіжників, цілком спотворивши мету діяльності героя. Маємо на увазі, зокрема, розвідки В.Герасименка «Кармалюк в українській народній пісні» (1926), В.Тищенка «Народ про Кармалюка. Названі моменти - посутній естетичний принцип неказкової фольклорної прози загалом - ніби «зцементовують» композицію практично кожного твору про Кармалюка. Поетичні твори про ватажка умовно можна розподілити на три групи: 1) ті, де репрезентовано епізоди повстанської боротьби під його проводом; ці епізоди зафіксовані в історичних і документальних джерелах («Кармалюк», «Балада про Кармалюка» Г.Донця, «Світанок Кармалюка» К.Курашкевича, «Устим Кармалюк» М.Палієнка, «Дума про Устима Кармалюка» В.Семеновського, «Кармаль» П.Карася, «Сльоза Кармалюка» І.Драча, «Балада» А.Малишка); 2) твори, що являють собою переспіви уснопоетичних мотивів про героя («Балада про ухналів» В.Забаштанського, «Зінька Кармалючка» Н.Кащук, «За Сибіром» А.Німенка, «Народ про Кармалюка» А.Бортняка); 3) поетичні твори, в яких уславлюється Кармалюк («Свідок побратимства» В.Юхимовича, «Про Устима Кармалюка слава не помирає» А.Коника, «Стоїть Кармель» В.Глови, «Устиму Кармалюку» С.Литвина, «І став Кармель на пєдестал» В.Семеновського, «Башта Кармалюка» Л.Забашти та ін.).Інтерпретація постаті Устима Кармалюка в українських легендах і переказах// Українська культура: питання історії, теорії, методики. Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції студентів і молодих учених: У 2 ч. «Я вийшов у темну ніч із маленьким каганцем...» (Постать народного героя в драмі Л.Старицької-Черняхівської «Розбійник Кармелюк»)// Східнословянська філологія: Зб. наук. праць.