Особливості соціальних установок молоді стосовно статевих взаємовідносин. Формування правосвідомості підлітків в Україні. Методи боротьби зі злочинністю неповнолітніх. Зростання кількості насильницьких злочинів. Диференціація гендерної самосвідомості.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукРобота виконана в Національному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України. Науковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент Попова Галина Вікторівна, Національний університет внутрішніх справ, кафедра прикладної психології, доцент кафедри Захист відбудеться “___” ___________ 2004 року о _____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.700.04 при Національному університеті внутрішніх справ за адресою: 61080, м. С дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м.За даними статистичного відділу МВС України, останніми роками спостерігається зростання кількості насильницьких злочинів, які скоюють неповнолітні, порушення гендерної рівності в багатьох галузях суспільного життя, високі показники розлучень у молодих сімях, високий рівень абортів та зростання захворювань, що передаються статевим шляхом, СНІДУ. Сучасна психологія приділяє увагу проблемі пізнання соціально-психологічних чинників, які зумовлюють диференціацію гендерної самосвідомості, визначають засвоєння певного типу гендерних ролей, особливості формування установок у статевих відносинах. Ми вважаємо необхідним дослідити проблему в аспекті нормативності установок у взаємовідносинах статей, особливості чинників, які впливають на формування нормативних соціальних установок молоді стосовно статевих взаємовідношень у сучасному суспільстві України. Проаналізувати установки в області взаємин статей з погляду самоідентифікації з нормативними і ненормативними зразками поведінки у правопорушників і правослухняних неповнолітніх. Наукова новизна одержаних результатів: Вперше одержано дані про зміст і ступень нормативності установок у взаємодії статей неповнолітніх злочинців, що скоїли злочини на сексуальному ґрунті, у порівнянні із правослухняними юнаками та дівчатами.Розглянуті теоретичні концепції розвитку сексуальної сфери особистості дозволяють констатувати, що найбільше значення у розвитку сексуальності людини має характер відношень з іншими людьми та суспільством у цілому. Однією з причин виникнення сексуальних девіацій є утруднення, повязані з міжособистісною взаємодією, тому формування комунікативної компетентності особистості може сприяти розвитку нормативних установок статевої взаємодії. У третьому розділі „Особливості установок і досвіду неповнолітніх з нормативною і девіантною поведінкою у взаємодії з протилежною статтю” представлено результати дослідження особливостей сімейних умов життя; джерел інформації про сексуальні відносини; взаємовідносин з представниками протилежної статі; досвіду у сфері сексуальних взаємин у неповнолітніх злочинців, які засуджені за сексуальні злочини, та правослухняних юнаків. Це може свідчити як про наявність негативного досвіду спілкування з дівчатами, так і про те, що юнаки цієї категорії вважають сексуальне насильство різновидом взаємин між чоловіком та жінкою. Досліджуваним пропонувалося оцінити наступні поняття: „мати”, „батько”, „родина”, „Я сам”, „друзі”, „дівчата”, „юнаки”, „моє життя” за допомогою кольорів з класичного набору методики М.Люшера.У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в розкритті змісту та ступеня нормативності установок у взаємодії статей неповнолітніх злочинців, які скоїли злочини на сексуальному ґрунті, у порівнянні з правослухняними юнаками і дівчатами, запропоновано нові підходи до психологічного супроводження формування нормативних установок статевої взаємодії у підлітковому та юнацькому віці. Представники різних наукових напрямків: психодинамічного, поведінкового, гуманістичного, системного виділяли різні фази психосексуального розвитку, фактори формування свідомості та поведінки у статевих відносинах. Узагальнення теоретичних концепцій дозволило зробити загальні теоретичні висновки: вирішальну роль у психосексуальному розвитку людини відіграють соціальні фактори, хоча сексуальність людини є наслідком взаємодії біологічних та соціальних факторів; психосексуальний розвиток здійснюється протягом усього життя людини і має фазовий характер; порушення психосексуального розвитку на будь-якому з етапів може привести до розвитку девіацій та перверзій у даній сфері. Проаналізувавши експериментальні аспекти проблеми формування нормативних соціальних установок у статевій взаємодії, ми прийшли до висновку, що дані установки складаються під впливом наступних факторів: особливостей спілкування та взаємин у родині, спілкування з однолітками, ЗМІ, власного досвіду взаємодії з представниками іншої статі. У більшості засуджених за сексуальні злочини неповнолітніх один з батьків не живе в родині, на відміну від представників інших досліджуваних груп, де відсоток тих, хто живе у неповних родинах, у середньому нижче.