Створення нового вихідного матеріалу для селекції скоростиглих і високопродуктивних форм сої на основі виявлення закономірностей успадкування тривалості періоду вегетації. Мінливість та успадкування важливіших господарських ознак у гібридів сої.
Аннотация к работе
Інститут землеробства української Академії аграрних наук АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наукНауковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН Михайлов Вячеслав Григорович, ННЦ „Інститут землеробства УААН”, заступник директора з селекційної роботи Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Солодюк Наталія Володимирівна, ННЦ „Інститут землеробства УААН”, головний науковий співробітник відділу селекції люпину доктор біологічних наук, професор Січкар Вячеслав Іванович, Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення УААН, завідувач відділу генетики, селекції і насінництва зернобобових культур Захист відбудеться „18”_червня__2008 р. о 12 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 27.361.01 при ННЦ „Інститут землеробства УААН”.Для створення нового вихідного скоростиглого матеріалу необхідно вивчити генетичну природу існуючих та перспективних сортів з метою визначення алельності наявних у них генів тривалості періоду вегетації та інших ознак, провести ідентифікацію цих генів та визначити вплив поєднання різних алелей на прояв кількісних ознак, звязаних з продуктивністю. Для оптимального поєднання ознак скоростиглості і продуктивності створюваних сортів доцільно було б використовувати середньостиглі та скоростиглі сорти сої, які відрізняються за генами, що контролюють тривалість періоду вегетації. Мета дослідження полягає у створенні нового вихідного матеріалу для селекції скоростиглих і високопродуктивних форм сої на основі виявлення закономірностей успадкування тривалості періоду вегетації та елементів продуктивності у гібридів шляхом гібридологічного та біометричного аналізів.Завданням досліджень передбачається: визначити рівень мінливості періоду вегетації, маси насіння з рослини, кількості насінин з рослини, висоти рослини, кількості вузлів у скоростиглих та середньостиглих сортів сої; виявити особливості мінливості і успадкування тих же ознак у гібридів F1 від схрещування скоростиглих та середньостиглих сортів сої; Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у виявленні характеру успадкування тривалості періоду вегетації та інших ознак у гібридів сої F1 і F2; визначенні сортів та селекційних номерів, які забезпечують найвищий гетерозис за різними ознаками; встановленні генетичної залежності між періодом вегетації та іншими ознаками у гібридів; виявленні епістатичного ефекту взаємодії генів, які контролюють тривалість періоду вегетації, висоту рослин, кількість насінин та масу насіння з рослини; встановленні відсутності епістатичних ефектів взаємодії генів за ознакою кількості вузлів на головному стеблі і контролі цієї ознаки алельною взаємодією генів; виявленні кількості генів, за якими відрізняються батьківські форми при контролі ряду важливих ознак; створенні скоростиглого і високопродуктивного селекційного матеріалу.У розділі наведено огляд результатів досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених з питань генетики тривалості періоду вегетації у сої та його звязку з іншими ознаками.Гібридні популяції рослин створювали шляхом штучних парних схрещувань батьківських форм, що розрізнялись за ступенем прояву досліджуваних ознак з метою генетичної рекомбінації цих ознак та в процесі добору - виконання завдання по створенню та передачі на державне сортовипробування скоростиглого високопродуктивного сорту. Рослини третього і наступних поколінь висівали по потомствах переобладнаною сівалкою ССФК-7М широкорядним способом з міжряддям 45 см з довжиною рядка 3 м, по 60 насінин в рядку. У гібридів першого покоління всі рослини, а у F2 рослини у кількості 120 шт. із кожної комбінації були позначені етикетками для індивідуального спостереження за проходженням фаз онтогенезу. Збирання проводилось по мірі достигання, після збирання виконувався аналіз структури рослин за такими кількісними ознаками: висота рослини, кількість вузлів на головному стеблі, кількість бобів з рослини, кількість насінин з рослини, маса насіння з рослини. Для висоти рослини, кількості вузлів на головному стеблі, кількості бобів з рослини, кількості насінин з рослини, маси насіння з рослини за позитивний гетерозис брали збільшення числового вираження ознаки, а для періоду вегетації - скорочення його тривалості.Тривалість періоду вегетації батьківських форм в залежності від строків сівби у 2000 році змінювалась таким чином: більшість сортів при сівбі шостого травня мали найбільшу тривалість періоду вегетації, яка складала від 113 до 119 днів (табл. При інших строках сівби період вегетації цих сортів був меншим і дорівнював 107 - 114 днів при сівбі 25.04, від 106 до 116 днів при сівбі 25.05 та від 107 до 114 при сівбі 5.06. Всі сорти при сівбі 15.05 мали найбільшу тривалість періоду вегетації, яка дорівнювала 135 - 145 днів. При сівбі раніше та пізніше період вегетації скорочувався і найменшим був при сівбі 18.06. У більшості сортів найкоротшим період вегетації був при сівбі 8.