Теоретичні аспекти жанрової специфіки усного народного оповідання. Відстеження критеріїв жанрового розмежування усного народного оповідання від інших усних прозових жанрів. Аналіз художніх рис усних народних оповідань про переселення 1947 року.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИРобота виконана у відділі мистецтва та народної творчості зарубіжних країн Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. Науковий керівник: кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Вахніна Лариса Костянтинівна, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Івановська Олена Петрівна, Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри фольклористики кандидат філологічних наук, доцент Козар Лідія Петрівна, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. Захист відбудеться «» 2011 р. о годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.227.01 в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім.Цю масштабну депортацію можна поділити на три етапи: I етап - «добровільне переселення» (вересень 1944 р. - серпень 1945 р.), під час якого місцеві жителі не поспішали залишати обжиті місця та зароблене тяжкою працею майно (до 1 березня 1945 р. в Україну із Закерзоння переселилася лише 81 тис. осіб), II етап - «насильницька депортація» на Україну (вересень 1945 р. - серпень 1946 p.), III етап, - завершальний - операція «Вісла» (квітень - липень 1947 p.). Одразу після цієї події польське керівництво прийняло рішення про виселення українців і членів змішаних українсько-польських родин з українських етнічних та прилеглих земель (Надсяння, Лемківщини, Холмщини, Підляшшя) і поселення їх у так званих «повернутих» західних та північних землях з обовязковим розпорошенням серед польського населення. Психологічна орієнтація на фізичне виживання в нових умовах змусила українців, які опинилися поза звичним культурним і природно-географічним середовищем, приховувати свою національну приналежність. Складні суспільно-історичні умови та тривалий період замовчування історичної правди в роки ПНР спричинили значні труднощі у вивченні духовної культури українців. Мета дисертаційного дослідження - зібрати і систематизувати вже зібрані матеріали, що містять усні народні оповідання про переселення українців 1947 року з теренів Лемківщини, Холмщини та Підляшшя, проаналізувати їх жанрову, тематичну й художню специфіку.У першому розділі «Усна народна традиція українців-переселенців: періоди вивчення» проаналізовано стан висвітлення проблеми та джерельну базу у вітчизняній і зарубіжній фольклористиці та розглянуто теоретичні аспекти жанрової специфіки усних наративів про переселення 1947 року. Проте дослідження в Україні і в Польщі з політичних міркувань почали здійснюватись лише з 80-х років і то досить нерівномірно. Трухана «Українці в Польщі після Другої світової війни (1944-1984)», яку він захистив на факультеті права і суспільних наук в Українському вільному університеті Мюнхена 1985 року. «Вивчення усного народного оповідання в сучасній фольклористиці» проаналізовано теоретичні праці, присвячені вивченню усного народного оповідання. Гусєв в основу класифікації неказкової прози поклав жанрово-стильові ознаки і поділив усні оповідання на такі різновиди: 1) фантастичні оповідання; 2) оповідання-бувальщини, або усні новели; 3) оповідання-нариси, в яких поезія факту переважає над поезією вимислу; 4) чутки й поголоски .Оскільки населення Лемківщини, Холмщини та Підляшшя із середини ХХ століття опинилося перед загрозою асиміляції, зокрема полонізації, особливо важливим сьогодні є ретельне дослідження його самобутньої культури, у тому числі й фольклору. Науковий інтерес до фольклору й етнографії Лемківщини, Холмщини та Підляшшя простежується від раннього етапу розвитку словянської, у тому числі й української, фольклористики. Огляд і аналіз зібраного матеріалу засвідчує, що у фольклорі українців-переселенців Лемківщини, Холмщини та Підляшшя присутні прозові твори, відмінні від переказів, легенд, казок та бувальщин. Це підтверджує той чинник, що усні оповідання про переселення 1947 року мають всі ознаки, властиві будь-якому фольклорному жанру: варіативність, усність, традиційність, колективність тощо. Найвиразніше в аналізованих текстах прослідковуються три тематичні групи: опис процесу переселення 1947 року, проблема збереження національного духу або ж ідентичності, тема «малої» і «великої» вітчизни.