Ускладненні ушкодження шийного відділу хребта (діагностика, лікування і прогнозування в гострому та ранньому періодах травми) - Автореферат

бесплатно 0
4.5 233
За результатами клініко-лабораторних і мікробіологічних досліджень розроблення концепції травматичної хвороби спинного мозку з позиції розвитку запальної відповіді, встановлення особливостей поліорганної дисфункції та системи комплексного лікування.


Аннотация к работе
АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ НЕЙРОХІРУРГІЇ ІМЕНІ АКАДЕМІКА А.П.Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Фіщенко Віталій Якович, Інститут травматології та ортопедії АМН України, керівник клініки хірургії хребта доктор медичних наук Слинько Євгеній Ігорович, Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова АМН України, завідувач спінальним відділенням доктор медичних наук, професор Зорін Микола Олександрович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, професор кафедри неврології та нейрохірургії факультету післядипломної освіти З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту нейрохірургії імені академіка А.П. Впровадження розроблених технологій передньої первинної стабілізації дозволило знизити летальність у 1,8 разів; домогтися збільшення добрих результатів лікування в 2,8 разів; запобігти розвитку ускладнень і кіфотичної деформації після операції. Клинико-эпидемиологическим исследованием установлено, что острые осложненные повреждения позвоночника у взрослого населения Донецка наблюдаются с частотой 0,0740/00, шейный отдел позвоночника составляет 46,1% всех повреждений.В структурі ускладнених ушкоджень хребта припадає на шийний відділ і становить від 38,6% до 60%, домінують ушкодження передніх структур хребців - вивихи, переломо-вивихи і переломи (Симонова И.А, 2000; Beyer C.A. et al., 1991). Після травми порушується звязок головного мозку з всіма органами і системами, в результаті чого виникають ускладнення, які призводять до травматичної хвороби з високим ступенем інвалідності - від 71,3% до 100% (Соленый В.И. та ін., 1998; Перльмуттер О.А., 2000; Полищук Н.Е. та ін., 2001) і летальності до 60,4%-77,3% (Хвисюк М.І. та ін., 2002; Anderson D.K., 1992) потерпілих. Воно відіграє і важливу роль у відновленні функції як спинного мозку, так і хребта (Заблоцкий Н.У. та ін., 2002; Payer M. et al., 2003). Багато дискусій виникає про способи фіксації хребта після його ушкоджень і хірургічних утручань. Мета дослідження: поліпшити результати лікування і знизити летальність серед хворих з ускладненими ушкодженнями шийного відділу хребта на основі розробки патофізіологічно обґрунтованих підходів і методів хірургічних втручань із застосуванням технології первинної внутрішньої стабілізації хребта.У 102 потерпілих були наявними ушкодження тіл хребців (лінійні, компресійні, відламкові, компресійно-відламкові); у 242 потерпілих відзначалися ізольовані переломо-вивихи, підвивихи і вивихи хребців, що супроводжувалися зсувом їх у різних площинах (сагітальній, фронтальній чи під кутом) і деформацією хребетного каналу, чи множинні (що сполучаються з переломами заднього опорного комплексу). A (137 постраждалих) при зсуві тіл хребців від 6 до 16 мм і більше ушкодження спинного мозку складають 105 (76,6%) випадків. Таким чином, проведене клініко-неврологічне дослідження показало, що зсув тіла хребця в просвіт хребтового каналу більше 6 мм, наявність патологічної деформації хребта понад 12° призводить до важких ушкоджень спинного мозку і свідчить про найбільш грубий - кістковий - вид його стиснення. Для оцінки стану спинного мозку проведено контрастування субарахноїдального простору омніпаком, що дозволило визначити прохідність субарахноїдального простору, виявити рівень і характер блоку, протяжність ушкодження спинного мозку, ступінь деформації дурального мішка. Клініко-неврологічне співставлення ступеня ушкодження спинного мозку з характером кісткової патології, а також структурно-морфологічними змінами спинного мозку (КТ, МРТ) показало, що в групі А визначалася груба деформація хребтового каналу, крововиливи в центрі сірої речовини спинного мозку і набряк, які тривають по довжині на протязі декількох сегментів.У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми епідеміології, діагностики та лікування ускладнених ушкоджень шийного відділу хребта, що виявляється у встановленні особливостей клінічних проявів і перебігу травматичної хвороби, визначенні діагностичних критеріїв, виявленні причин і механізму розвитку інфекційно-запальних ускладнень, структурно-функціональному обґрунтуванні тактики лікування, удосконалення декомпресійно-стабілізуючих технологій, зокрема застосуванні способів передньої первинної стабілізації хребта. Променеве дослідження (рентгенографія і КТ) визначає характер кісткового ушкодження хребта і деформації хребтового каналу та його просвіту, що дає можливість орієнтовно судити про стан спинного мозку. Зсув тіл хребців і зменшення критичної відстані між хребцями супроводжується тяжким ушкодженням спинного мозку кістковими структурами. Наявність інфекції сечовивідних шляхів при тяжких ушкодженнях спинного мозку супроводжується вираженими імунологічними змінами: лейкоцитозом, збільшенням змісту Т - лімфоцитів і показників, що характеризують клітинну активність неспецифічної ланки імунної системи (ФА, ФІ, НСТ - тест) та дисбалансом нормальної мікрофлори слизових оболонок зіва, носа і поверхні шкіри.

План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?