Особливості змін гемодинамічних і гомеостатичних показників при закритій сукупній торакоабдомінальній травмі. Залежність частоти розвитку ускладнень від обсягу оперативних втручань, особливостей їх виконання, тактики післяопераційного догляду пацієнтів.
Аннотация к работе
Харківський державний медичний університет Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукНауковий керівник: доктор медичних наук, професор Грінцов О.Г., завідувач кафедрою факультетської хірургії Донецького державного медичного університету МОЗ України. Офіційні опоненти: Доктор медичних наук, професор Бойко В.В., директор Харківського науково - дослідного інституту загальної та невідкладної хірургії МОЗ України, завідувач кафедри госпітальної хірургії Харківського державного медичного університету; доктор медичних наук, професор Флорікян Аршавір Карапетович, професор кафедри торако-абдомінальної хірургії Харківської медичної академії післядипломної освіти. Захист дисертації відбудеться "26" жовтня 2000 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.01 при Харківському державному медичному університеті МОЗ України.Характерні особливості перебігу травматичної хвороби при політравмі перетворилися в специфічну проблему хірургії та травматології (Гудумак В.С. та співавт., 1993; Можаєв Г.А. та співавт., 1995). Це дозволить створити алгоритм лікувально-діагностичних заходів, спрямований на попередження розвитку післяшокових ускладнень закритої сукупної травми грудей та живота. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт ДОНДМУ, як фрагмент комплексної НДР "Вивчити особливості імунологічної реактивності і корекції її порушень у постраждалих із тяжкою механічною травмою в ранньому періоді травматичної хвороби" /№ державної реєстрації 01910022198/ та міжкафедральної комплексної НДР "Особливості патогенезу травматичної хвороби при сукупних та комбінованих пошкодженнях грудної клітки" /№ державної реєстрації 0100U0000005/. Вивчити й установити особливості змін основних гемодинамічних і гомеостатичних показників у динаміці розвитку ускладнень при закритій сукупній травмі грудей та живота. Розробити й апробувати схему-алгоритм надання спеціалізованої медичної допомоги постраждалим із закритою сукупною травмою грудей та живота з використанням сучасних методів діагностики та динамічного моніторингу, створити нові та удосконалити існуючи методи хірургічного лікування.Пацієнти у групі II (127 постраждалих (47,9 %)) одужали, невважаючи на ускладнення, а 39 пацієнтів (14,7 %) у післяшоковому періоді загинули від тих або інших ускладнень у терміни від 12 годин до 7 діб від одержання пошкоджень (група III). При розробці методів прогнозування були відібрані, проаналізовані та математично оброблені слідуючи показники: середнєдинамічний артеріальний тиск, частота пульсу, вік, показники загального аналізу крові, обсяг крововтрати, загальний обсяг і склад інфузійної терапії. У всіх трьох групах було проаналізовано частоту виникнення ускладнень у залежності від: а) термінів проведення декомпресії плевральної порожнини; Апробація методу ранньої неспецифічної імуностимуляції (за Золотухіним С.Є., 1998) також проведена в групі IV, причому 20 пацієнтів одержали звичайне медикаментозне лікування, а у 27 постраждалих терапія була доповнена таким складом ліків: аскорбінова кислота 10%-2,0 натрієва сіль АТФ-1,0 рібоксін 2%-5,0 пірацетам-5,0 дексаметазон 4 мг контрікал-20000 ОД. Частота розвитку ускладнень, рівень летальності та тривалість перебування хворих на стаціонарному лікуванні були критеріями оцінки ефективності запропонованої тактики лікування та динамічного догляду постраждалих із закритою сукупною травмою грудей та живота.Основними причинами загибелі постраждалих в післяшоковому періоді травматичної хвороби при ЗСТГЖ стають інфекційно-септичні та тромбоемболічні ускладнення. Розроблені нами нові оперативно - технічні прийоми як то: диференційований підхід до накладання торакоцентезу, комбінований з проведенням торакоскопії, мінімізація показань до проведення торакотомії в гострому періоді, засіб лікування фрагментарного перелому груднини та внутрішньоплевральне введення антибіотиків дозволяють суттєво покращити результати лікування пацієнтів із ЗСТГЖ. Проведення своєчасного коригування медикаментозного лікування (насамперед протизапалювальної терапії та профілактики тромбоемболічних ускладнень) на підставі аналізу динамічних змін розроблених нами прогностичних індексів дозволяє знизити імовірність розвитку ускладнень при ЗСТГЖ. Використання патогенетично обґрунтованого алгоритму додання спеціалізованої хірургічної допомоги постраждалим із закритою сукупною травмою грудей та живота дозволило значно знизити частоту та імовірність розвитку ускладнень, зменшити терміни стаціонарного лікування хворих. При лікуванні 47 пацієнтів на підставі розробленого нами алгоритму були одержані такі результати: кількість постраждалих із ускладненим перебігом травматичної хвороби зменшено в 1,7 рази, поряд з цим летальність знижено в 2,3 рази, перебування хворих в стаціонарі скорочено на 4,9 діб.