Соціальні та правові принципи стосовно захисту і благополуччя дітей. Сучасний стан та проблеми законодавчого регулювання захисту прав дитини при здійсненні міжнародного усиновлення в Україні. Позбавлення батьківських прав та скасування усиновлення.
Аннотация к работе
Метою дослідження є зясування місця права на усиновлення у структурі особистих немайнових прав людини, окреслення перспектив вирішення окремих проблем, повязаних із процесом здійснення цього права, а також на основі вивчення та узагальнення правозастосовної практики та досвіду, досягнень правознавчої науки розкрити суть та зміст такого інституту цивільного процесу як усиновлення в Україні в сучасних умовах нашої держави. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, якщо не виявилося осіб, які бажали б усиновити дитину або взяти її під опіку чи піклування, протягом одного місяця від дня надходження інформації про дитину, яка може бути усиновлена, передають її до Центру з усиновлення дітей при спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади в галузі освіти. Лише за наявності обставин, що мають істотне значення, суд зі згоди органу опіки та піклування може постановити рішення про усиновлення когось із них або усиновлення їх різними особами. 211 СК якщо дитина має лише матір, вона не може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати не перебуває у шлюбі, а у разі, коли дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він не перебуває у шлюбі. 211 СК) не виключає можливості усиновлення дитини одним чоловіком або однією жінкою, якщо вона має лише матір або лише батька, які у звязку з усиновленням втрачають правовий звязок з дитиною.При цьому право на таємницю усиновлення в особи, яка бажає усиновити дитину, зберігається: 1) впродовж усього періоду перебування її на обліку, а також впродовж часу, необхідного для пошуку дитини та знайомства з нею; 2) впродовж розгляду та вирішення судом справи про усиновлення. З огляду на вищезазначену ліберальну новацію СК, у випадку усиновлення постають наступні питання: по-перше, що слід розуміти під словосполученням „одержання інформації щодо свого усиновлення”; по-друге, чи доцільним є надання дозволу на одержання інформації щодо усиновлення 14-річній особі; по-третє, яким чином буде надаватись така інформація, якщо усиновлювачі скористувалися усіма засобами забезпечення таємниці усиновлення, а особи, яким у звязку з виконанням службових обовязків доступна інформація щодо усиновлення, зобовязані не розголошувати її під загрозою настання відповідальності. Щодо першого питання, на сьогодні нерозкритими в законодавстві залишаються термін „інформація” та процедура надання цієї інформації, тобто постає необхідність зясування питання, хто має право надати усиновленій особі, яка досягла 14 років, інформацію про її усиновлення. 228 СК це буде означати одержання відомостей від осіб, яким у звязку з виконанням службових обовязків доступна інформація щодо усиновлення, що в свою чергу, за наявності факту вжиття заходів щодо забезпечення таємниці усиновлення з боку усиновлювача, є злочином. Та оскільки законодавець акцентує увагу на тому, що усиновлена особа має право на одержання інформації, то це спонукає на думку, що відомості про усиновлення усиновлена особа може отримати не тільки від усиновлювача, а й від інших осіб, зокрема й від посадових осіб, яким у звязку з виконанням службових обовязків доступна інформація щодо усиновлення, що в свою чергу суперечить ст.Якщо усиновлювач був записаний матірю, батьком усиновленої ним дитини, він може бути позбавлений батьківських прав за наявності підстав, зазначених у ст. Крім того, виходячи зі змісту вищенаведеної норми, позбавлення усиновлювача батьківських прав передбачає необхідність попереднього запису його матірю, батьком усиновленої ним дитини та наявність хоча б однієї з передбачених Законом підстав позбавлення батьківських прав. 164 СК України суду надано право постановити рішення про позбавлення усиновлювача (усиновлювачів) батьківських прав, якщо він: - не забрав дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоровя без поважної причини і протягом шести місяців не виявив щодо неї батьківського піклування; Право на звернення до суду з позовом про позбавлення усиновлювача батьківських прав мають батьки, опікун, піклувальник, особа, в сімї якої проживає дитина, заклад охорони здоровя або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років. д) не може мати в майбутньому майнових прав, повязаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування);Міжнародне співтовариство в особі Організації Обєднаних Націй, повноправним членом якої є Україна, працює над тим, щоб створити дітям усього світу якнайкращі умови життя і розвитку. Але, незважаючи на досить чітко розроблену, на сьогодні, законодавчу базу щодо захисту прав дітей, в Україні дедалі збільшується кількість дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, значна частина яких поповнює дитячі будинки та школи-інтернати.
План
Зміст
Вступ
1. Усиновлення: поняття, субєкти, умови та порядок його здійснення
2. Таємниця усиновлення
3. Позбавлення усиновлювача батьківських прав, недійсність та скасування усиновлення