Молодіжний сленг як динамічна за своєю природою субсистема, яка варіюється залежно від певних етномовних та культурних особливостей регіону. Усічення основи слова як продуктивний спосіб творення молодіжного сленгу. Структурні складові молодіжного сленгу.
Аннотация к работе
Усічення основи як спосіб творення сучасного молодіжного сленгуМета нашої розвідки - виявити особливості усічення слів у молодіжному сленгу, зясувати продуктивність/ непродуктивність різновидів скорочення основ, проілюструвати мовотворчість херсонської молоді, яка вносить власні інновації у формування українського молодіжного сленгу. Вахітов С.В. виділяє шість типів функціонуючих у сучасному сленгу одиниць: 1) утворені від слів літературної мови в результаті полісемії; 2) утворені від лексичних одиниць літературної мови за допомогою афіксів, усіченням основи, складноскороченим способом і контамінацією слів; 3) запозичені з лексичного складу нелітературних форм рідної мови (просторічні, діалектні, лайливі); 4) запозичені з інших мов й уживані з різним ступенем засвоєння, 5) утворені від сленгових слів і ті, які отримали нове категоріальне значення (частиномовне або лексико-граматичне), 6) утворені від сленгових слів і ті, які набули нового модифікованого значення, здебільшого - словотворчі варіанти [1, с.27]. Усічення основ має три різновиди: апокопа (усічення кінцевої частини основи), синкопа (усічення середини слова) і афереза (усічення початкової частини слова). Серед літературних найчастіше скорочуються іменники і прикметники: тін «підліток» (БСРЖ «тінейджер»), дек «декан», рек «ректор», нар «наркоман», кенгур «прямокутна сумка з великою кришкою», «светр з капюшоном» ( метафора), дич «дівчина (жінка) для задоволення сексуальних потреб» (від дичина), Тавр «Таврійський мікрорайон», Ушак «проспект Ушакова» (пор. Припускаємо, що могла виникнути метафоричним перенесенням літературного рубель «вузька, деревяна дошка з ручкою і поперечними зарубками для качання білизни», оскільки напрямок перенесення «знаряддя - частина тіла людини» є продуктивним у молодіжному сленгу (пор. крюк, рашпіль «ніс», кочерга «рука», пінцети «ноги»).