Основні напрями державної політики у сфері зв’язків з громадськістю, аналіз можливостей практичного використання інформаційних технологій у системі зв’язків з громадськістю, засоби поліпшення функціонування цієї системи в державному управлінні України.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управліннякандидат наук з державного управління Краснейчук Алла Олексіївна, Інститут проблем державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, головний спеціаліст відділу місцевого самоврядування та регіонального розвитку. В роботі проведено аналіз стану наукової розробки проблеми формування системи звязків з громадськістю у державному управлінні, розглянуто традиційні та сучасні підходи у вивченні таких понять як "звязки з громадськістю" та "Public Relation", а також можливості щодо їх використання у діяльності органів державної влади. Проаналізовано напрями державної політики у сфері звязків з громадськістю, розглянуто можливості практичного використання інформаційних технологій у системі звязків з громадськістю, обґрунтовано можливості та засоби поліпшення функціонування цієї системи в державному управлінні України. Виявлено можливості та шляхи впровадження світового досвіду в практику діяльності системи звязків з громадськістю державного управління в Україні, а також основні пріоритети її трансформації, формування й розвитку. Проанализированы направления государственной политики в сфере связей с общественностью, рассмотрены возможности практического использования информационных технологий в системе связей с общественностью, обоснованы возможности и способы улучшения функционирования этой системы в государственном управлении Украины.В сучасних умовах подальшої демократизації системи державного управління постійно зростає вплив громадської думки на процеси формування та реалізації державної політики, державного управління та місцевого самоврядування в Україні. За таких умов, йдеться, перш за все, про створення в масовій свідомості сприятливого ставлення до державної політики й тому дедалі більше зростає потреба держави апелювати в своїх рішеннях і діях до громадськості, що й визначає актуальність дослідження цих питань вітчизняною наукою державного управління. На сучасному етапі також виникає необхідність у чіткому позначенні структурного змісту звязків з громадськістю, детальному розгляді комунікативних особливостей, у встановленні причинно-наслідкових звязків між процесами, що відбуваються в межах здійснення цих звязків. Дисертаційне дослідження проводилось в рамках Комплексної програми наукових досліджень "Державне управління та місцеве самоврядування" Національної академії державного управління при Президентові України (номер державної реєстрації № 0199U002827) за темами науково-дослідних робіт: "Політико-управлінська культура державних службовців: стан, суперечності розвитку та шляхи адаптації до стандартів ЄС" (номер державної реєстрації № 0105U000839); "Державне управління в умовах політичної реформи: шляхи формування дієвої системи стримувань і противаг" (номер державної реєстрації № 0107U005907), де автор була співвиконавцем і проаналізувала практичні аспекти реалізації звязків з громадськістю в державному управлінні. У дослідженні застосовано наступні наукові методи: історичний - для дослідження процесу становлення звязків з громадськістю як суспільно-політичного феномену; структурно-функціональний - для визначення функції звязків з громадськістю в державному управлінні; порівняльний - для зіставлення зарубіжного та вітчизняного досвіду застосування методів звязків з громадськістю органами державної влади; соціологічні методи - для вивчення громадської думки щодо ролі інституту звязків з громадськістю на сучасному етапі державотворення.У першому розділі - "Сучасні теоретико-методологічні підходи до суті, змісту й особливостей звязків з громадськістю в державному управлінні" - проаналізовано історіографію та теоретичну феноменологізацію поняття "звязки з громадськістю" в світовій та вітчизняній науковій думці; розкрито теоретико-методологічну інтерпретацію і типологізацію звязків з громадськістю в сучасному державному управлінні; показано особливості впровадження звязків з громадськістю в систему державного управління на світовому та вітчизняному досвіді. Проаналізовано розвиток галузі "Звязки з громадськістю" в історії людства. Розглянуто різні форми й методи публічних комунікацій (риторика, символіка, публічні гасла, скульптури й монети, методи поширення релігійних віровчень, популяризація подій і людей) різних історичних епох з метою впливу на людей, їх переконання, що сприяє глибшому розумінню сучасного феномену звязків з громадськістю. У контексті досліджуваної теми представляє науковий інтерес загальний аналіз феномену "звязків з громадськістю" та можливості його застосування в сфері державного управління, поданий у працях вітчизняних дослідників: І.