Привілеї місту Луцьку 1497 р. на магдебурзьке право у контексті прав та обов’язків війта в структурі міського уряду, повноважень в адміністративно-судовій, господарській діяльності, організації торгівлі. Самостійність міста у правовому відношенні.
Аннотация к работе
Здійснено аналіз привілею місту Луцьку 1497 р. на магдебурзьке право у контексті прав та обовязків війта. Розглянуто місце війта в структурі міського уряду, його функції та обсяг повноважень в адміністративно-судовій, господарській діяльності, організації торгівлі в місті. Акцентовано увагу на самостійності міста і замку у правовому відношенні.Ефективність управління містами завжди залежала від декількох головних чинників: професіоналізму і компетенції тих, хто править, правильної організації місцевої влади і характеру взаємодії між центральною й місцевою владами, де важливу роль грали посадові особи або урядники, які займали або займають проміжне становище між громадою і центральної (регіональною) владою. Питання влади війта і війтівства в Луцьку ХУ-ХУІІ ст. привертають увагу вітчизняних дослідників міської історії України і Волині. У великокнязівських містах Волині - Луцьку, Володимирі, Кременці та в інших містах ВКЛ, самоврядування організовувалось шляхом утворення органів міського управління - міського ("местского") уряду, який працював під керівництвом війта і складався із ради і лави. Головною особою в системі управління містом був війт. У Луцьку, як і інших містах ВКЛ з магдебурзьким правом, старости були позбавлені судової влади над міщанами.