Урожайність ярої твердої пшениці залежно від попередників, способів сівби та норм висіву в умовах східного Лісостепу України - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук Урожайність ярої твердої пшениці залежно від попередників, способів сівби та норм висіву в умовах східного Лісостепу УкраїниРобота виконана у Харківському національному аграрному університеті ім. Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН Бобро Михайло Архипович, Харківський національний аграрний університет ім. Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Костромітін Віктор Михайлович, Інститут рослинництва ім. Юрєва, головний науковий співробітник кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Полковник Раїса Пилипівна, Інститут тваринництва УААН, завідувач сектору науково-інформаційного забезпечення Захист відбудеться „15_”червня_ 2004 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.366.01 при Інституті рослинництва ім.Для досягання наміченої мети було поставлено такі задачі: а) вивчити вплив рядкового та смужкового способів сівби при різних попередниках та нормах висіву на ріст та розвиток ярої пшениці; д) визначити оптимальні норми висіву при різних попередниках та способах сівби для умов північно-східного Лісостепу України з тим, щоб на основі узагальнених результатів дослідів рекомендувати виробництву найбільш ефектні шляхи використання потенційних можливостей ярої пшениці; Вегетаційний період ярої пшениці при рядковому способі був на два дні тривалішим ніж при смужковому способі, тобто при смужковому способі створюються кращі умови для прискореного розвитку ярої пшениці, що має важливе агротехнічне значення; насамперед надається можливість раніше розпочати збирання врожаю ярої пшениці. У середньому за три роки на варіантах з нормою 4,5 млн/га після кукурудзи на силос, при смужковому способі сівби приріст з 1 м2 склав 119,5 г, а з нормами висіву 5,0, 5,5, 6,0 млн/га - відповідно: 137; 142; 127 г. найбільший приріст вегетативної маси рослин ярої пшениці був при нормі висіву 5,5 млн/га. Вклад взаємодії таких факторів вирощування як рік х спосіб сівби х норма висіву в мінливість урожайності ярої пшениці після цукрових буряків склав 7,0%, а після кукурудзи на силос - 4,4%, тобто, ефект взаємодії року вирощування, норми висіву та способу сівби сильніше виражений на посівах ярої пшениці після цукрових буряків.У проведених дослідженнях вивчено вплив способу сівби, попередника, норми висіву та їх взаємодії на розвиток рослин ярої твердої пшениці протягом вегетаційного періоду, врожайність, структуру врожаю, якість зерна. обґрунтована доцільність сівби ярої пшениці смужковим способом, який забезпечує рівномірний розподіл насіння в зоні рядка 50-60 мм, визначена оптимальна норма висіву на фоні різних попередників при різних способах сівби, що має важливе значення для удосконалення технології вирощування ярої твердої пшениці. Установлено, що при сівбі дисковими сошниками насіння ярої пшениці висівають у грунт зі значними відхиленнями - на 1,7-2,4 см від заданої глибини, тоді як трубчастими при смужковому способі - на 1,0-1,3 см. Найбільший сумарний ефект від оптимізації агрозаходів (попередника, способу сівби, норми висіву) був отриманий на варіанті - після кукурудзи на силос при смужковому способі сівби в поєднанні з оптимальною нормою висіву 5,5 млн схожого насіння на гектар - 2,2 ц/га. Показники структури врожаю, такі як: кількість зерен у колосі, кількість рослин на одиниці площі, маса 1000 насінин найвищого рівня досягали при смужковому способі сівби і нормі висіву 5,5 млн/га після кукурудзи на силос. Середній рівень рентабельності ярої пшениці за три роки був найбільшим після кукурудзи на силос при смужковому способі з нормою висіву 5,0 і 5,5 млн/га - 186 і 185% відповідно. найбільший коефіцієнт енергетичної ефективності (2,46) був на варіанті з нормою висіву 5,5 млн шт. схожого насіння на 1 га при смужковому способі сівби після кукурудзи на силос.