Створення найкращих умов для формування урожаю пшениці озимої та вівса при застосуванні полицевої системи основного обробітку ґрунту. Роль правильного застосування систем обробітку ґрунту на тлі різних попередників у сівозміні для збільшенні урожайності.
Аннотация к работе
Урожайність пшениці озимої та вівса залежно від систем основного обробітку ґрунту у короткоротаційній сівозмініВизначено, що в умовах південного Степу України із застосуванням полицевої системи основного обробітку ґрунту створилися найкращі умови для формування урожаю пшениці озимої в 2-ій та 4-ій культурах і в 3-ій культурі вівса. Правильне застосування систем обробітку ґрунту на тлі різних попередників у сівозміні відіграє важливу роль у збільшенні урожайності пшениці озимої. Степаненко та багато інших науковців зазначали, що найкращі умови для одержання високих урожаїв зернових культур створюються чергуванням у сівозміні полицевого, безполицевого та мілкого поверхневого обробітку ґрунту. Експериментальна частина була виконана в чотирьох сівозмінах, які відрізняються тільки першим полем, тобто перша сівозміна починається з чорного пару, друга - із сидерального пару з викою озимою, третя - із сумішшю гороху гірчиця біла на сидерат і четверта - з гороху на зерно. Залежно від систем основного обробітку ґрунту за схемами ПММПМ, МММПМ і БММБМ урожайність зерна пшениці озимої в середньому становила 2,36-2,33 т/га, але різниця між варіантами була неістотною.Урожайність пшениці озимої була такою: • у 1-ій культурі більш менш добрі умови для формування врожайності пшениці озимої створюються за умови розміщення її після чорного пару й сидерального пару із суміші гороху з гірчицею, про що свідчить їхня середня урожайність - 3,50 і 3,52 т/га відповідно; • у 2-ій культурі порівняння урожайності за попередниками свідчить, що в середньому отримано зерна фактично однакову кількість (різниця неістотна) після сидерального пару із суміші гороху з гірчицею та горохом на зерно.