Способи забезпечення оптимальних умов для росту і розвитку картоплі з використанням спученого вермикуліту, органічних і мінеральних добрив. Ріст при внесенні спученого вермикуліту в різних ґрунтово-кліматичних зонах. Умови отримання високого врожаю.
Аннотация к работе
Урожайність і якість картоплі в різних зонах вирощування при застосуванні спученого вермикулітуНа формування високих урожаїв картоплі, отримання високоякісної продукції значний вплив мають добрива і їх раціональне використання, що забезпечує прирости до 40-50%. Проте за останні роки внесення добрив на Україні, зокрема під картоплю, різко зменшилось. Проте окремі експериментальні дані, отримані в нашій країні, свідчать про доцільність проведення досліджень по використанню його як магнієвого добрива та адсорбента з метою покращення фізико-хімічних властивостей грунту, підвищення продуктивності картоплі. У завдання досліджень входило: - визначити способи забезпечення оптимальних умов для росту і розвитку рослин картоплі з використанням спученого вермикуліту, органічних і мінеральних добрив; Візуальний і вимірювально-ваговий метод використовувався для фенологічних спостережень за ростом і розвитком рослин, формуванням фотосинтетичного апарату; агрохімічний - для визначення вмісту рухомих форм елементів живлення; агрофізичний - для встановлення обємної маси та вологості грунту по фазах розвитку рослин; біохімічний - для визначення біохімічного складу бульб картоплі; статистичний - для оцінки достовірності отриманих експериментальних даних; економічний і біоенергетичний методи - для визначення економічної та біоенергетичної доцільності застосування спученого вермикуліту в картоплярстві.Наведено огляд літературних джерел з питань агробіологічної характеристики картоплі, вимог до мінерального живлення, внесення мінеральних добрив, застосування природних сорбентів та пошуку напрямів підвищення ефективності використання добрив при вирощуванні культури.Досліди закладались на двох типах грунтів: дерново-підзолистому супіщаному (зона Полісся) та чорноземі вилугуваному суглинковому (зона Лісостепу). Погодно-кліматичні умови за роки досліджень на Поліссі та в Лісостепу були різними, але мали однакові тенденції. Сума опадів за вегетаційний період 1999 року в Поліссі і Лісостепу була нижчою від середньобагаторічних показників на 63,4 мм; нестача вологи супроводжувалась високим температурним режимом повітря та ґрунту, що призвело до значного недобору урожаю картоплі досліджуваних сортів. Прояв урожайності, її складових, якісних показників бульб картоплі при внесенні спученого вермикуліту на фоні органічних та мінеральних добрив вивчали за такою схемою досліду: 1 без добрив - контроль 6 N45P45K45 компост 5 т/га - фон ІІ Агрохімічний аналіз грунту виконували за загальноприйнятими методиками: РН сольове - потенціометричним методом, гідролітичну кислотність - за Каппеном, вміст гумусу - за Тюріним, нітратного азоту - за Грандваль-Ляжу, аміачного азоту - колориметрично, рухомого фосфору - за Кірсановим та Чиріковим, обмінного калію - за Масловою, обмінного магнію - трилонометричним методом.Внаслідок проведених досліджень виявлено позитивний вплив вермикуліту на висоту рослин, їх масу, площу листкової поверхні та масу коренів у період їх найбільшого розвитку - фазу цвітіння (табл. Так, висота головного стебла у сорту Світанок київський при внесенні вермикуліту в зоні Полісся була на 4-7 см більша відносно мінерального фону та на 2-3 см - відносно органомінерального. Маса надземної частини куща сорту Світанок київський зростала на фоні N45P45K45 на 45-125 г., проте при збільшенні норми вермикуліту з 5 до 10 і 20 м3/га приріст її дещо знижувався. Аналогічна закономірність відмічена по сорту Луговська, де приріст висоти рослин на мінеральному фоні склав 4-5, на органомінеральному - 1-3 см, а маса бадилля на фоні N45P45K45 зростала на 88-144 г. На органомінеральному фоні приріст маси бадилля в обох досліджуваних сортів був значно меншим і складав 7-25 у сорту Світанок київський та 20-51 г./на кущ у сорту Луговська.Встановлено, що найвищий листковий індекс у сорту Світанок київський в зоні Полісся спостерігався при внесенні вермикуліту в нормі 5 м3/га на мінеральному фоні у фазу бутонізації та цвітіння і становив відповідно 3,29-4,67 м2/м2. При внесенні вермикуліту на органомінеральному фоні ці показники були значно менші: 0,19-0,31 у сорту Світанок київський та 0,15-0,29 м2/м2 у Луговської. Так, внесення спученого вермикуліту на фоні нітроамофоски підвищувало чисту продуктивність фотосинтезу в зоні Полісся на 0,54-2,76 по сорту Світанок київський та на 0,26-1,54 г./м2 по сорту Луговська. Одержані в 1997-1999 роках дані щодо вивчення урожайності показують, що найвищий урожай картоплі досліджуваних сортів Світанок київський - 28,6 т/га на мінеральному фоні та Луговська - 25,1 т/га на органомінеральному фоні одержано в зоні Лісостепу при внесенні вермикуліту в нормі 20 м3/га. Так, в зоні Полісся при внесенні вермикуліту на фоні нітроамофоски урожайність досліджуваних сортів картоплі залежно від норми сорбента зростала: сорту Світанок київський - на 3,0-3,7, сорту Луговська - 3,0-3,2 т/га, а на органомінеральному фоні - 0,9-1,5 та 1,0-1,7 т/га відповідно (табл.