Історичний погляд на дефолти країн та банківські кризи. Їх взаємозв’язок. Економічна криза в Україні. Сутність, фактори виникнення та особливості прояву банківських криз. Аналіз кризових явищ у банківській системі України та методи їх запобігання.
Аннотация к работе
Її практична роль визначається тим, що вона управляє системою платежів і розрахунків; більшість операцій здійснює у формі інвестиційних і кредитних операцій; поряд з іншими фінансовими посередниками банки направляють заощадження населення до фірм і виробничих структур, тобто перерозподіляють тимчасово вільні кошти у реальний сектор економіки. Знаходячись в центрі економічного життя, обслуговуючи інтереси виробників, банки опосередковують звязок між промисловістю і торгівлею, сільським господарством та населенням. Банки - це атрибут не окремо взятого економічного регіону або країни, і сфера їх діяльності не має ні географічних, ні національних кордонів, це явище, що володіє колосальною фінансовою потужністю, значним грошовим капіталом. Банки грають величезну роль у подальшому поглибленні і вдосконаленні ринкових відносин у країні. Банківська система безпосереднім чином повязана з економікою країни і негативні тенденції в економіці закономірним чином позначаються і на банківській системі, в той час, як і розвиток кризових явищ у банківській сфері не може не відбиватися на економіці.Слід зауважити, що як один зі шляхів роботи з проблемними (недіючими) кредитами в Україні вже чотири роки поспіль розглядається можливість створення компанії з управління активами (КУА) - так званого «поганого» банку (bad bank), основна діяльність такої установи була б зосереджена на набутті недіючих кредитів та управлінні ними. Якщо перші два методи можна розглядати як децентралізовані, тобто проблему недіючих кредитів кожен банк вирішує самостійно, то створення КУА («поганого» банку) відповідно до світової практики має, як правило, централізований характер. Отже, перший метод - самостійна робота банків із недіючими кредитами переважно зводиться до створення спеціальних підрозділів у структурі самого банку або до делегування даних функцій службам внутрішньої безпеки. КУА («поганий» банк) акумулює на власному балансі недіючі кредити інших банків. Основна мета функціонування КУА («поганого» банку) полягає в тому, що недіючі кредити і застава за ними замість того, щоб бути ліквідованими в авральному порядку і за заниженими цінами, можуть піддатися реструктуризації та секюритизації у спеціальній установі (підрозділі), яка наділена відповідними фінансовими можливостями, а отже, може спокійно «дочекатися» завершення кризи і після відновлення платоспроможності боржників повернути такі кредити і заставу за ними на ринок за прийнятною ціною.Виходячи з цього, актуальним питанням є формування відповідного організаційно-економічного механізму антикризового управління, здатного забезпечити адекватне реагування банку на вплив дестабілізуючих факторів зовнішнього і внутрішнього середовищ. Під організаційно-економічним механізмом антикризового управління розуміють сукупність методичних інструментів, які дають можливість моделювати варіанти прийнятих рішень, розробляти засоби їх аналізу й реалізації, чим підвищують їх обґрунтованість та знижують ризик від упровадження. Антикризове управління припускає реалізацію стратегій антикризового управління, які складаються з великої кількості цільових заходів, спрямованих на подолання виниклих загроз, негативних тенденцій у процесах функціонування та розвитку банку. Під час формування і впровадження організаційно-економічного механізму антикризового управління у практичну діяльність банку враховують підпорядкованість організаційно-економічного механізму антикризового управління стратегічного розвитку банку, тобто він має забезпечувати стратегічну спрямованість, спадкоємність та безперервний розвиток банку в результаті реалізації відповідних стратегій антикризового управління та відповідного комплексу антикризових заходів. Механізм антикризового управління має забезпечувати адаптацію банку до змін зовнішнього і внутрішнього середовищ, що надасть можливість в результаті впровадження цього механізму у практичну діяльність банку має забезпечувати його стійке функціонування й розвиток за будь-яких економічних, політичних і соціальних перетворень в світі, або змін у внутрішньому середовищі.