Встановлення видового складу і структури, виявлення особливостей урбанофлор східної частини Малого Полісся. Аналіз систематичної, біоморфологічної, географічної та еколого-ценотичної структур досліджених урбанофлор. Натуралізація видів адвентивних рослин.
Аннотация к работе
Національна академія наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наукУ результаті проведених спеціальних досліджень урбанофлор східної частини Малого Полісся встановлено їх видовий склад, який налічує в Острозі 540 видів рослин з 323 родів та 89 родин, відповідно у Нетішині - 719, 391, 102, у Славуті - 570, 331, 91 та в Шепетівці - 550, 328, 92. Встановлено подібність урбанофлор загалом до зональної флори Українського Полісся та виявлено більш широкі їх звязки з флорою Давнього Середземноморя. З використанням індексів синантропізації, модернізації, апофітизації археофітизації, кенофітизації та ін. визначено відсоткову участь та роль видів по відношенню до антропопресії в урбанофлорах та їх фракціях, оцінено ступінь їх антропогенної трансформації, що виявляється у переважанні представників аборигенної фракції, а у складі адвентивної - активізації процесу модернізації за рахунок кенофітів. Урбанофлоры восточной части Малого Полесья (на примере Острога, Нетишина, Славуты и Шепетовки) - Рукопись. В результате проведенных специальных исследований урбанофлор восточной части Малого Полесья нами установлено их видовой состав, который насчитывает в Острогу 540 видов растений с 323 родов и 89 семейств, Нетишине - 719, 391, 102, Славуте - 570, 331, 91 и Шепетовке - 550, 328, 92.Урбанофлористика є актуальним напрямком флористики, оскільки вивчення рослинного покриву міст, аналіз динаміки їх флори у результаті впливу антропогенних факторів, дослідження нових флористичних комплексів, вивчення буферних можливостей аборигенної фракції урбанофлор мають як теоретичне так і практичне значення. Одночасно у містах збереглися фрагменти природних і напівприродних ландшафтів, стан яких підтримує фіторізноманітність урбанофлор, забезпечує якість навколишнього середовища, життєві та естетичні потреби їх мешканців. Дослідженнями встановлено видовий склад урбанофлор, їх структуру та флороекотопологічну диференціацію. Метод картування видів урбанофлор в Україні досі не застосовувався, хоча він дає вагомі результати щодо встановлення просторового поширення, екотопологічної та зональної приуроченості видів урбанофлор. Вперше проведено картування видів урбанофлор Нетішина та Острога, складено 1259 картосхем, встановлено S-(Острог) та V-подібні (Нетішин) градієнти розподілу видового багатства досліджених урбанофлор, що повязано з типом розбудови та соціально-економічним розвитком цих малих міст.Процес урбанізації викликає перетворення природних екосистем, деградацію рослинного покриву, забруднення повітря, ґрунту, вод, погіршення умов існування. У звязку з цим активізувалися дослідження різноманітних аспектів цього процесу (Born, 1977; Niemeier, 1977; Zimny, 1977; Sukopp, Werner, 1983; Schwarz, 1989; Голубець, 1989; Wittig, 2002 та ін.) та зростає кількість публікацій по урбанофлористиці. Під впливом ідей польських та німецьких, а також російських дослідників урбанофлористичні дослідження в Україні були ініційовані Р.І. Бурдою (Бурда, 1982, 1990, 1991) і реалізувалися у спеціальне дослідження флори Херсона (Мойсеєнко, 1999) та Миколаєва (Мельник, 2001); згодом інших міст країни, наприклад, Донецька-Макіївки, Словянська, Луганська (Бурда, 1982, 1991; Burda, 1997), Ужгорода (Protopopova, Shevera, 2002; Протопопова, Шевера, 2003), Кривого Рогу (Кучеревський, Шоль, 2003), Кременчука (Некрасенко, 2004), Камянця-Подільського (Кагало, Скібіцька, Любінська, та ін., 2004) та ін. Рослинний покрив своєрідного регіону Малого Полісся здавна привертав увагу спочатку природодослідників, згодом флористів і геоботаніків.Досліджувані міста розташовані у східній частині Малого Полісся, яке межує на півночі з Волинською височиною, на півдні - з Подільською височиною, на південному заході - з Розточчям, на сході, через Острозько-Славутську низовину, з Житомирським Поліссям (Бондарчук, 1949; Бучинский, 1963; Геренчук, Койнов, Цись, 1972) і входять відповідно до Ікво-Вілійського та Шепетівського природних геоморфологічних районів Малого Полісся (Маринич, 1962). Нетішин та Острог річка утворює заплаву 1-2 км завширшки, у центрі м. Район досліджень відноситься до Європейської широколистянолісової області, Центральноєвропейської провінції широколистяних лісів, Південнопольсько-Західноподільської підпровінції широколистяних лісів, лук, лучних степів та евтрофних боліт Малополіського округу грабово-дубових, соснових лісів, заплавних лук та евтрофних боліт (Дідух, Шеляг-Сосонко, 2003). Досліджувані міста належать до категорії малих (Географічна енциклопедія України, 1990); за соціально-економічною спрямованістю розвитку - Нетішин, Славута та Шепетівка - промислові, Острог - освітньо-культурний; за віком - Нетішин є молодим, решта - історично давні. В місті розвиваються харчова, будівельних матеріалів, лісова та деревообробна галузі промисловості.Обєктом спеціального дослідження були урбанофлори Острога, Нетішина, Славути та Шепетівки (Мале Полісся).