Досліджено флору судинних рослин міста Миколаєва та проведено її всебічний аналіз, здійснена інвентаризація видового складу, виявлені особливості та екотопологічну диференціацію урбанофлори, методом маршрутно-рекогносцировочного дослідження.
Аннотация к работе
НІКІТСЬКИЙ БОТАНІЧНИЙ САД - НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТРРобота виконана в Херсонському державному педагогічному університеті Міністерства освіти і науки. Бойко Михайло Федосійович, Херсонський державний педагогічний університет, завідувач кафедри ботаніки. Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Корженевський Владислав Вячеславович, Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр УААН, завідувач відділу флори і рослинності; Захист дисертації відбудеться “12” грудня 2001 р. о “13.00” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 53.369.01 у Нікітському ботанічному саду-Національному науковому центрі УААН, за адресою: 98648, Автономна Республіка Крим, Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр УААН, м. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці НБС-ННЦ УААН за адресою: 98648, Автономна Республіка Крим, Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр УААН, м.Одним із головних компонентів, який відіграє важливу роль у формуванні регіональної флори, є урбанофлора. Тому для детального вивчення урбанофлори необхідний аналіз її елементів, який дозволяє більш повно встановити її видовий склад, виявити шляхи формування, дати оцінку сучасного стану, розкрити головні тенденції змін у майбутньому. Але в Україні тільки нещодавно почали вивчати флору міст: Києва (Котов, 1977; Мосякін, 1989), Львова (Соломаха, Кучерявий та ін., 1991), Одеси (Васильева-Немерцалова, 1996; Коваленко, Петрик, 1992), Харкова (Рябоконь, 1996), Херсона (Мойсієнко, 1999), а також міст південного сходу України (Бурда,1991). До початку наших досліджень дані про флору Миколаєва були фрагментарними (Пачоський, 1889; Федосеев, 1898; Погорельський, 1904; Яната, 1909; Крижевський, 1909; Дойч, 1909; Опперманн, 1930), цілісний аналіз флори судинних рослин міста за всю історію його існування не проводився, тому вивчення урбанофлори Миколаєва є актуальним. На підставі поглиблених досліджень урбанофлори вивчено стан популяцій рідкісних видів рослин та підготовлено наукові обгрунтування необхідності створення обєктів природно-заповідного фонду - ботанічного заказника місцевого значення “Соляни” і памятки природи - “Ковила Лессінга”, що знаходиться на території памятника архітектури - міській метеостанції.Миколаїв - місто обласного підпорядкування, адмістративний, промисловий та культурний центр півдня України. На основі літературних джерел подано соціально-економічну (історію виникнення та розвитку міста, сучасний соціально-економічний стан) характеристику території міста.Згідно з фізико-географічним районуванням України (1968) територія міста розміщена на межі двох фізико-географічних областей - Бузько-Дніпровської та Дністровсько-Бузької степових областей Причорноморської південностепової провінції.Літературні дані про флору міста Миколаєва дуже обмежені і відносяться до кінця минулого століття. У вивченні флори міста ми виділяємо чотири періоди, як за роками досліджень, так і за характером вивченості. Перший період - 1881 - 1904 рр. Матеріали про флору міста знаходимо в роботі Е. Значний внесок у вивчення флори міста зробив С.К. Він склав флористичний список рослин околиць Миколаєва в якому наводить 706 видів, з яких 656 - відмічені ним та 50 видів рослин наводиться за Й.К. Пачоським.Основу роботи становлять результати польових досліджень, проведених автором протягом 1995-2000 рр. на території м. Зібрано близько 2,0 тис. гербарних зразків, які зберігаються в гербарії Херсонського державного педагогічного університету (KHER). Для вивчення видової різноманітності флори був використаний класичний морфолого-еколого-географічний метод. Біоморфологічна структура флори визначалась за лінійною системою життєвих форм В.М. Розподіл видів урбанофлори за хорологічними особливостями проводився на основі підходів Г.За кількістю видів вона майже однакова з урбанофлорами інших міст Причорноморя - Маріуполя (915 видів; Бурда, 1997), Херсона (964 види; Мойсієнко, 1999). В десяти провідних родах міститься 11,6% видів від загальної кількості, а в 15-ти - 15,7%. По 10 видів (1,1%) містять роди Chenopodium, Potentilla, Rumex, по 9 (0,9%) - Allium, Astragalus, Rosa, Vicia. Наступні 10-13 місця у родовому спектрі займають роди, які мають по 8 видів (0,8%): Amaranthus, Euphorbia, Galium, Trifolium. Серед них переважають види з давньосередземноморським (23,3%), європейським (14,7%) та циркумполярним (14,5%) типами ареалу.Адвентивний елемент урбанофлори Миколаєва налічує 235 видів, які відносяться до 161 роду та 54 родин. Внаслідок інвазії урбанофлора поповнилась 18 родинами, 24 родами та 235 видами, що становить 18,0 % родин, 5,4 % родів та 25,8 % видів від загального числа відповідних таксонів урбанофлори. Цей аналіз включає два підрозділи: аналіз міграції видів з точки зору місця (мігроелемент) та аналіз міграції видів з точки зору часу (мігрохроноелемент).