Виявлення структури урбанізованих ландшафтів Передкарпаття. З’ясування її впливу на розвиток надзвичайних ситуацій у місті. Ландшафтознавче обґрунтування шляхів мінімізації наслідків надзвичайних ситуацій на міській території м. Івано-Франківська.
Аннотация к работе
національна академія наук україни інститут географіїНауковий керівник: кандидат географічних наук, Давидчук Василь Сергійович, Інститут географії НАН України, провідний науковий співробітник Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор, Мельник Анатолій Васильович, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри фізичної географії кандидат географічних наук, доцент Проскурняк Мирослав Михайлович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, доцент кафедри фізичної географії та раціонального природокористування Захист відбудеться «07» червня 2011 р. о 14:00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.163.02 Інституту географії НАН України за адресою: 01034, м.В останні роки у передгірських урбанізованих ландшафтах найбільш гостро виявляється проблема катастрофічних паводків. На проходження паводків, крім інших чинників, впливає ландшафтна структура урбанізованої території, дослідження і картографічне відображення якої може слугувати підґрунтям для розроблення науково обґрунтованих заходів щодо пропуску паводків через місто. Дослідження є складовою держбюджетної науково-дослідної теми Інституту географії НАН України «Методика застосування даних дистанційного зондування для моніторингу еволюції ландшафтів» (державний реєстраційний номер 0107U000866), що виконується протягом 2007 - 2011 рр. у рамках цільової програми НАН України «Моніторинг навколишнього середовища та екологічної безпеки України». Укладена автором карта ландшафтів Передкарпаття в межах Івано-Франківської області використовується при опрацюванні держбюджетної теми Інституту географії НАН України «Методологія середньомасштабного геоінформаційного картографування ландшафтів України» (державний реєстраційний номер 0111U000048), що виконується протягом 2011 - 2015 рр. Мета дисертаційного дослідження - виявити структуру урбанізованих ландшафтів Передкарпаття, зясувати її вплив на розвиток надзвичайних ситуацій у місті та ландшафтознавчо обґрунтувати шляхи мінімізації наслідків надзвичайних ситуацій на міській території (на прикладі м.На сьогодні чітко виокремились два основні підходи до розуміння ландшафту міста - підхід, який розвивається в антропогенному ландшафтознавстві, та підхід, що базується на концепції антропогенних модифікацій ландшафтів. У межах антропогенного ландшафтознавства виокремлюється напрям, який розглядає міські (урбанізовані) ландшафти як специфічні технічні (В.С. Згідно ще одного напряму, ландшафт міста розуміється як ландшафтно-технічна система, функціонування якої підтримується і контролюється людиною (Г.І. Відповідно до концепції антропогенних модифікацій ландшафтів, міський, як і будь-який інший змінений людиною ландшафт, є індивідуальним ландшафтним комплексом, що має власну морфологічну структуру. У межах концепції антропогенних модифікацій ландшафтів у окремий напрям виділяються дослідження, в яких міські (урбанізовані) ландшафти розглядаються як специфічні природно-антропогенні (К.І.Системний підхід реалізується через сукупність принципів, до яких належать: принцип цілісності - полягає в тому, що певний вплив на один із компонентів урбанізованого ландшафту викликає більш чи менш виражену зміну інших його компонентів; принцип елементності - передбачає наявність в урбанізованому ландшафті окремих елементів, можливість їх вичленування і дослідження; принцип структурності - передбачає наявність звязків і відношень певного типу між елементами системи (М.Д. Петлін, 2006); принцип емерджентності - полягає у розгляді урбанізованого ландшафту як єдиного цілого, що характеризується такими властивостями, які не притаманні не тільки природним компонентам ландшафту чи антропогенним елементам, але й жодній із підсистем; принцип ізоморфізму - передбачає можливість застосування при вивченні передгірських урбанізованих ландшафтів певних теоретичних і методичних аспектів ландшафтознавчих досліджень інших територій. Ісаченко, 1991); ландшафтно-генетичний - передбачає врахування у дослідженні походження, історії розвитку ландшафтів, ступеню їх зміненості під впливом господарської діяльності (О.М. Шищенко, 2006); ієрархічності ландшафтних комплексів - полягає у диференціації урбанізованих ландшафтів на взаємоповязані комплекси локальних рівнів - фації, урочища, місцевості; єдності природної й антропогенної підсистем в урбанізованому ландшафті - передбачає, що природна й антропогенна підсистеми в такому ландшафті є взаємоповязаними і зазнають різноманітних взаємних впливів; «провідного чинника» - полягає в тому, що природні компоненти ландшафту, залежно від сконцентрованої в них маси та енергії, утворюють певний ряд, в якому кожен попередній елемент ряду має провідний вплив на наступні елементи (М.А.