Управління зовнішньоекономічною контрактною діяльністю сучасного підприємства. Сутність зовнішньоекономічного контракту, правові джерела регулювання, етапи укладання. Особливості визнання моменту укладання контракту залежно від присутності контрагентів.
Аннотация к работе
Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка, м.У статті розглянуто суть зовнішньоекономічного контракту; визначено конкретні правові джерела регулювання зовнішньоекономічних контрактів; відібрано ряд важливих факторів, на які необхідно звернути увагу під час підготовки зовнішньоторговельних операцій; визначено основні етапи укладання контракту; особливості визнання моменту укладання контракту залежно від присутності контрагентів. Визначаючи загальні риси зовнішньоекономічних контрактів, необхідно звернути увагу на конкретні правові джерела таких договорів. (Віденська конвенція), Конвенція ООН про давність позову в міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 року, Конвенція про право, що використовується до договорів міжнародної купівлі-продажу товарів 1985 року, Правила ІНКОТЕРМС 2010 та інші. Що ж стосується національного законодавства, то в Україні основними такими нормативно-правовими актами є: Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.1991 р., Закон України “Про міжнародне приватне право” від 23.06.2005 р., Закон України “Про міжнародний комерційний арбітраж” від 24.02.1994 р., Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затверджене наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 р. Готовий остаточний екземпляр контракту візується кожною стороною підписами уповноважених представників сторін (попереднє підписання чи парафування тексту контракту), а потім підписується, що є останнім етапом укладання контракту.