Оптимізація міграцій як резерв соціально-економічного розвитку країни в умовах демографічної кризи. Місце зарубіжного досвіду в процесі творення системи управління міграціями в Україні, вдосконалення правової бази та органів державного управління.
Аннотация к работе
Національна академія державного управління при Президентові УкраїниОфіційні опоненти: - доктор наук з державного управління, професор Радиш Ярослав Федорович, Національна академія державного управління при Президентові України, професор кафедри; Захист відбудеться 7 квітня 2005 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.810.01 у Національній академії державного управління при Президентові України за адресою: 03057, м. Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 03057, м. Дослідження міграційної ситуації в європейських країнах, формування міграційної політики ЄС дало змогу визначити місце зарубіжного досвіду в процесі творення системи управління міграціями в Україні, вкрай важливого в контексті курсу на європейську інтеграцію. Здійснено огляд формування управління міграціями в період незалежності, дано оцінку досягнутим результатам, виявлено недоліки цього процесу.Дослідження теоретичних і практичних аспектів управління зовнішніми міграціями зумовлене також гостротою міграційних проблем, що стоять перед Україною. Шукати шляхи управління міграціями доводилося в умовах перехідного періоду, економічних труднощів, які, крім іншого, спричинили значну економічну еміграцію з України. У галузі методології та методів вивчення міграцій та управління ними, сутнісних характеристик міграційних процесів значні здобутки належать російським науковцям О.Д. узагальнити універсальні здобутки міжнародного досвіду й обґрунтувати можливості їх використання з метою вдосконалення управління міграціями в Україні; дослідити етапи становлення, структуру і функції органів державного управління міграціями в Україні закономірності формування й розвитку міграційної політики України, її здобутки та недоліки;У першому розділі - "Теоретико-метологічні засади регулювання міграційних процесів" - розглядаються понятійний апарат та внутрішня природа міграцій у контексті їх регуляції, базові підходи до управління відповідною сферою, види та джерела інформації про міграції, теорії та аналітичні моделі зовнішньої міграції, еволюція вивчення міжнародних міграцій в Україні. Вони виявляються в розвитку населення (завдяки поширенню внаслідок переміщень знань, збагаченню досвіду), його перерозподілі (залежно від попиту і пропозиції робочої сили, умов праці та проживання), а також змінах характеристик (оскільки різні вікові, соціальні, освітні групи беруть участь у міграції різною мірою) і можуть успішно використовуватися для досягнення певних управлінських цілей. Тобто управління міграціями може відбуватися або шляхом зміни середовища, яке впливає на міграційну поведінку, або шляхом зміни ціннісних орієнтацій самої людини, її реакції на певне середовище. Водночас під впливом цілеспрямованої діяльності держави можуть, наприклад, поступово змінюватися рівень економічного розвитку території, соціальна інфраструктура, джерела та зміст інформації про міграцію. Його основне завдання - це досягнення керованості міграційних процесів за умови поваги до прав людини й забезпечення максимально можливих позитивних результатів міграції як для самих мігрантів, так і для суспільств, звідки вони походять чи куди вони прибувають.У дисертації теоретично узагальнено й по-новому розвязано актуальну наукову проблему, що полягає у визначенні механізмів державного управління зовнішніми міграціями, формуванні цілей та принципів державної міграційної політики в умовах європейської інтеграції України; обґрунтовано концептуальні засади управління міждержавними переміщеннями населення; розроблено напрями вдосконалення правової бази та системи органів державного управління цією сферою; конкретизовано управлінські рішення, які знайдуть теоретичне й практичне використання. Аналіз діяльності держави має бути повніше інкорпорований до фактичних та теоретичних знань про міграції. Теоретичний аналіз природи міграційних переміщень, їх сутнісних характеристик приводить до висновку, що управління міграціями полягає в свідомому впливові на міграційні процеси з метою формування оптимальної їх інтенсивності та спрямованості на основі притаманних закономірностей. Міграції належать до явищ, стосовно яких найбільш ефективним може бути опосередковане або "дистанційне" управління шляхом створення певних умов, щоб цей процес розвивався в бажаному для суспільства напрямі. Серед його основних принципів: ставлення до міграцій як до закономірного явища, що несе великий позитивний потенціал; визнання необхідності широкої міжнародної співпраці країн призначення, походження та транзиту мігрантів; застосування комплексного підходу, що не допускає здійснення управлінських заходів, адресованих лише окремим складовим міграційних процесів, вимагає врахування міграційного компонента при керівництві економічною, соціальною, культурною сферами, формуванні всього комплексну внутрішньої та зовнішньої політики.