Дослідження процесу управління знаннями, як окремого виду управлінської діяльності. Визначення головних задач відділу людських ресурсів у цьому процесі. Розгляд та характеристика основних підходів до навчання персоналу в організації, що самонавчається.
Аннотация к работе
Стаття окреслює окремі теоретичні підходи до управління знаннями персоналу організації, що є безумовною перевагою у досягненні високого рівня конкурентоздатності останньої. Саме знання на сьогодні є одним з найголовніших ресурсів будь-якої діяльності, яким володіє грамотно підготовлений компетентний персонал організації. Управління знаннями розглядається як окремий вид управлінської діяльності, визначаються задачі відділу людських ресурсів у цьому процесі.Сьогодні фахівці дають різні визначення управлінню знаннями, але найприйнятнішим, на наш погляд, можна запропонувати узагальнення Майкла Армстронга: «Управління знаннями має на увазі перетворення ресурсів знань шляхом виявлення підходящої інформації і її подальшого розповсюдження таким чином, щоб вона засвоювалася» [1, с. • знання - це структурована інформація, яка має відношення до конкретної ситуації, служить керівництвом до дії, вона плідно використовується; знання являють собою особистий досвід, часто не мають речового відображення і можуть бути невловимими - їх складно зберігати, кодувати і поширювати [1, с. Суттєву різницю між знаннями та інформацією Карл Віїг - автор терміну «управління знаннями» - трактує так: «Знання складаються з істин і уявлень, точок зору і концепцій, суджень і припущень, методологій і ноу-хау. Управління знаннями уявляє собою процес передачі знань тими, хто їх має, тобто володіє ними, тим, хто їх потребує, для кого знання є вкрай необхідними для виконання певних виробничих процесів. Відділ людських ресурсів або департамент з управління персоналом будь-якої організації може внести значний вклад в управління знаннями, тому що знання розповсюджуються людьми і серед людей.Таким чином, управління знаннями охоплює широке коло напрямків діяльності організації і вимагає спеціального підходу до стратегії та структури організації, системи комунікацій та кадрової політики. Створення умов, за яких людина отримує нові особистісні знання, і умов, за яких особистісні знання стають доступними для інших, - ось основне завдання компанії, що створює знання.