Аналіз ефективних механізмів здійснення управління розвитком житлово-комунального господарства. Організаційно-правові аспекти функціонування житлово-комунального господарства та окремих його складових за умов ринкових перетворень національної економіки.
Аннотация к работе
Національна академія державного управління при Президентові УкраїниУ сфері житлово-комунального господарства України (далі ЖКГ) функціонує близько 5 тис. підприємств і організацій, експлуатується майже 25 відсотків основних засобів, задіяних в економіці держави, зайнято 5 відсотків працездатного населення. Відсутність комплексного підходу до розвитку ринкових відносин у галузі житлово-комунального господарства, недосконалість нормативно-правової бази поряд з незавершеністю інституційних перетворень призвели до кризового стану галузі. Одночасно, трансформація економіки загалом, перехід усіх її галузей на ринкові умови функціонування вимагали прискореного реформування підприємств житлово-комунального господарства, реорганізації їх роботи, взаємовідносин із споживачами, насамперед з населенням, створення системи дійового тарифного регулювання, запровадження ефективних організаційно-правових форм діяльності підприємств-надавачів комунальних послуг, застосування єдиних підходів і рівних умов на ринку послуг. Практичним результатом має стати визначення ефективних механізмів управління підприємствами й організаціями житлово-комунального господарства усіх форм власності. Донедавна у вітчизняній економічній літературі загалом і в працях з державного управління господарськими процесами зокрема питання розвитку житлово-комунального господарства, його демонополізації, створення ринку житла та житлових послуг взагалі не стояло.У першому розділі - ”Теоретичні основи державного управління житлово-комунальним господарством”-досліджується житлово-комунальне господарство України як обєкт управління і державного регулювання, моделі та організаційна структура управління житлово-комунальним господарством, виявляються сучасні тенденції розвитку державного управління житлово-комунальним господарством у контексті зарубіжного досвіду. Житлово-комунальне господарство (ЖКГ) має низку специфічних особливостей, що характеризують його як складну, багатоелементну, динамічну організаційно-економічну систему. За своїм змістом і структурою житлово-комунальне господарство - складний та багатогранний обєкт управління, який обумовлює специфічні особливості побудови організаційної системи управління і державного регулювання для забезпечення надійності функціонування підприємств галузі, підвищення ефективності роботи комплексу. Інша характеристика ЖКГ повязана з комплексністю галузі, яка характеризується великою кількістю підгалузей, що входять до її складу: житлове господарство, водопостачання та водовідведення, комунальна енергетика, теплопостачання, міський електротранспорт, зовнішній міський благоустрій, дорожнє господарство, санітарне очищення міст (вуличне прибирання, будинкова очистка з утилізацією твердих побутових і харчових відходів), зелене господарство (озеленення міст, квітництво), готельне господарство, ритуальне обслуговування, ремонтно-будівельне виробництво, монтаж, капітальний ремонт та експлуатація ліфтового господарства, власна промисловість і капітальне будівництво, проектні, конструкторсько-технологічні та науково-дослідні роботи, технічна інвентаризація основних фондів. Модель системи управління житлово-комунальним господарством обєднує в одній організаційній структурі субєкти, залучені до процесу виробництва і надання житлово-комунальних послуг, з притаманним їй внутрішнім принципом побудови, що обумовлена організаційними формами діючих субєктів, договірно-правовою базою їх взаємодії всередині комплексу і поза ним, методами фінансування, обліку робіт і послуг, ціноутворення.Встановлено, що загальна економічна криза, низька платоспроможність населення, слабка законодавча база, невідповідність рівня тарифів вартості послуг, відсутність бюджетних дотацій на покриття різниці між рівнем тарифу та повною вартістю послуг тощо є причинами, які гальмують ринкові перетворення в галузі. У дисертації досліджено, що житлово-комунальне господарство як основа соціальної сфери життя людини є однією з найменш сучасно оснащених галузей народного господарства. Надмірна централізація теплопостачання та експлуатація зношеного обладнання котелень, теплових пунктів і мереж призводить до значних (у межах 30-40 відсотків) втрат виробленої теплової енергії, зниження надійності теплопостачання, нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів, забруднення навколишнього середовища. Наявний житловий фонд здебільшого є старим і перебуває в незадовільному технічному стані: до категорії ветхих в державному житловому фонді віднесено майже 36 тис. житлових будинків загальною площею близько 4 млн кв. метрів, у яких проживає понад 250 тис. мешканців, до категорії аварійних відповідно - 4,7 тис. будинків, 775 тис. кв. метрів, понад 34 тис. мешканців. Держава не в змозі утримувати систему ЖКГ з такими високими питомими витратами матеріальних і енергетичних ресурсів, втратами та нераціональним споживанням питної води і теплової енергії, безгосподарним ставленням до утримання обєктів житлово-комунального господарства як власників, так і споживачів.