Управління вищим навчальним закладом в умовах диверсифікації джерел фінансування вищої освіти: співпраця з жертводавцями (на прикладі Українського католицького університету) - Статья
Визначення та характеристика наслідків появи нових освітніх підприємливих ініціатив на зразок освітніх акселераторів і масових відкритих онлайн-платформ. Ознайомлення з американським досвідом управління фінансовими потоками у сфері вищої освіти.
Аннотация к работе
Управління вищим навчальним закладом в умовах диверсифікації джерел фінансування вищої освіти: співпраця з жертводавцями (на прикладі Українського католицького університету)Намагаючись збалансувати високі вимоги до якості освіти в економіці знань з відносно справедливим і демократичним доступом до якісної освіти для своїх громадян, все більше країн - членів Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD) вдаються до істотного підняття ціни за навчання для міжнародних студентів [1] як одного зі способів забезпечення фінансування для своїх освітніх систем. Зростання вимог студентів до якості супутніх послуг на кампусі, повязаних у тому числі зі спортом, проживанням, високим рівнем технологічного супроводу, зонами для відпочинку, змушує університети викручуватися, щоб не збанкрутувати і водночас притягнути студентів у свої стіни. На відміну від згаданих суспільних благ, вважають, що для забезпечення потреб вищої освіти є цілком природний альтернативний спосіб - оплата за навчання від студентів. Розрив між високою вартістю навчання у ВНЗ і доданою вартістю університетського диплома вже зараз створює простір для освітніх підприємців, які кидають виклик традиційним шляхам і бізнес моделям надання вищої освіти, втіленим в університетах. В документі «Основні принципи пошуку коштів і співпраці з жертводавцями українського католицького університету» чітко зазначено, що «партнерство з благодійними організаціями, фундаціями і індивідуальними особами ґрунтується на висновку, що Університет є передусім «світоглядним», а не комерційним проектом, а отже, є не чиєюсь приватною власністю, а частиною спільного блага (common good)»[2].