Значущі чинники, що визначають діяльність виробничого потенціалу господарського комплексу. Їх класифікація та кодифікація. Методичні положення по діагностиці потенціалу. Механізм управління його використанням та розвитком. Матриця вибору стратегії.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукДисертацію виконано у Східноукраїнському державному університеті Міністерства освіти України (м. Науковий керівник: Воронкова Алла Еженівна, кандидат економічних наук, доцент, Східноукраїнський державний університет Міністерства освіти України, доцент кафедри менеджменту. Офіційні опоненти: Червова Лідія Георгіївна, доктор економічних наук, професор, Інститут економіки промисловості Національної академії наук України, ведучий науковий співробітник відділу проблем управління виробництвом (м. Кірсенко Ольга Анатоліївна, кандидат економічних наук, доцент, Луганський інститут внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України, доцент кафедри економіки, фінансів та права (м. Захист відбудеться 4 листопада 1999 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.051.01 у Східноукраїнському державному університеті за адресою: 91034, Луганськ, кв.Проте в цій якості виробничий потенціал господарського комплексу в економічній літературі практично не розглядається. Частіше усього в роботах, що присвячені дослідженню виробничого потенціалу господарського комплексу, розглядаються поняття потенціалу, його структура, оцінка величини потенціалу і шляхи ефективного використання. Складність питань управління створенням й використанням виробничого потенціалу господарського комплексу, відсутність наукової та методичної бази для побудови відповідних систем управління, обґрунтування вибору стратегій розвитку виробничого потенціалу при модернізації господарського комплексу зумовили, в кінцевому рахунку, актуальність теми дослідження. сформовано матрицю вибору стратегії розвитку виробничого потенціалу господарського комплексу, яка враховує рівень прийняття управлінських рішень з розвитку потенціалу та рівень його використання, є базою вибору стратегії розвитку виробничого потенціалу та визначення стратегічних контурів поведінки господарського комплексу в галузі використання та розвитку виробничого потенціалу. Автору належать розроблені способи отримання агрегованої оцінки стану виробничого потенціалу господарського комплексу, на підставі якої здійснюється вибір стратегії розвитку виробничим потенціалом господарського комплексу, методика діагностики виробничого потенціалу господарського комплексу, розроблена матриця вибору стратегії розвитку виробничого потенціалу господарського комплексу.Господарські комплекси у промисловості України, як показали проведені дослідження, відчувають значні труднощі у своєму розвитку, що зумовлено, перш за все, низьким організаційно-технічним рівнем розвитку, високим рівнем зносу основних фондів, недовантажністю виробничих потужностей та в цілому недостатнім рівнем використання виробничого потенціалу та відсутністю системного підходу в управлінні ним. Розвиток виробничого потенціалу господарського комплексу в роботі розглядається як функція множини аргументів, у якості яких виступають чинники, що визначають виробничий потенціал. Класифікацію чинників виконано з використанням таких чотирьох ознак: ступінь впливу на чинник (управляємі і неуправляємі чинники), обєкт впливу чинника (господарський комплекс у цілому та окремі елементи господарського комплексу), середовище виникнення чинника (ендогенні та екзогенні чинники) та природа чинника (природні, правові, людський, інтелектуальні та фінансові чинники). Розроблена кодифікація чинників дозволяє використовувати їх для створення бази даних автоматизованої системи підтримки прийняття рішень по управлінню використанням і розвитком виробничого потенціалу господарського комплексу, а також проводити системний аналіз процесів, що визначають використання і розвиток виробничого потенціалу господарського комплексу. Проведені дослідження чинників, що впливають на виробничий потенціал господарського комплексу, обумовили вибір як обєктів оцінки такі їх види: наявність і можливості основного і допоміжного устаткування, приладів і обчислювальної техніки, технологічної оснастки, транспорту; наявність і можливості будівель, споруджень, енергетичних і транспортних комунікацій і площ; достатність і технологічність сировини і заготівель; наявність і можливості управлінської команди, інженерного персоналу і робочих кадрів; фінансові ресурси підприємства; рівень і наявність заділа науково-технічних розробок на підприємстві; чинники власності; конюнктура ринку; чинники правового середовища; рівень організації управління на підприємстві.При цьому модернізація розглядається не з традиційної точки зору - як зміни в конструкції окремих одиниць устаткування або продукції, що випускається, і приведення їх у стан, що відповідає сучасному технічному й економічному рівню розвитку виробництва, а як зміна або відновлення аналізованого обєкта - господарського комплексу. Розроблено підхід до класифікації чинників, що визначають використання і розвиток виробничого потенціалу господарського комплексу з позицій управління цими процесами.