Управління валютною позицією комерційного банку - Курсовая работа

КУРСОВА РОБОТА Управління валютною позицією комерційного банку ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ВАЛЮТНОЇ ПОЗИЦІЇ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ 1.1 Валютна позиція як основний показник валютного ризику в діяльності комерційного банку 1.2 Методика розрахунку валютної позиції комерційного банку 1.3 Вплив світової фінансовї кризи на регуляторні зміни НБУ. Методики розрахунку валютної позиції комерційного банку у 2009 - 2010 рр РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ УПРАВЛІННЯ ВАЛЮТНОЮ ПОЗИЦІЄЮ В КОМЕРЦІЙНОМУ БАНКУ ПАТ „АЛЬФА-БАНК 2.1 Вплив світової фінансової кризи на результати діяльності ПАТ „Альфа-Банк у 2007 - 2010 рр 2.2 Оцінка та проблеми дотримання лімітів валютної позиції в ПАТ „Альфа-Банк у докризовий та кризовий періоди 2007 - 2009 рр 2.3 Результати стрес-тестування впливу валютної позиції ПАТ „Альфа-Банк у 2007 - 2009 рр. на прибуток та власний капітал банку РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ УПРАВЛІННЯ ВАЛЮТНОЮ ПОЗИЦІЄЮ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ 3.1 Основні проблеми додержання лімітів валютної позиції в умовах антикризового регулювання НБУ міжбанківського валютного ринку у 2009 - 2010 рр 3.2 Пропозиції впровадження інструментів хеджування валютної позиції комерційного банку за допомогою міжбанківських реальних (нефорвардних) своп - операцій валюта-гривня ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДОДАТКИ ВСТУП Актуальність теми курсової роботи полягає в тому, що відкрита валютна позиція є одним із основних чинників валютного ризику в діяльності комерційного банку та, одночасно, джерелом додаткового ризикового прибутку банку. Предметом дослідження курсової роботи є валютна позиція в комерцій-них банках України. Інформаційною базою курсового дослідження були нормативні докумен-ти Національного банку України, аналітичні документи асоціації комерційних банків України та департаменту банківського нагляду НБУ за 2005 - 2010 рр., а також звітна документація ПАТ Альфа-Банк і річні звіти за 2005 -2010 рр. РОЗДІЛ 1. В країнах з перехідною економікою, яким здебільшого притаманна нестабільність макроекономічної ситуації та висока мінливість параметрів фінансового ринку, менеджмент ринкових ризиків набуває особливого значення. Проте це не виключає наявності загальних проблем виникнення ризиків і тенденцій динаміки їх рівня. Певною мірою валютний ризик проявляється в кредитних операціях банку, перетинається з інформаційним, операційним, ринковими та багатьма іншими різновидами ризиків. Банку доцільно розглядати такі зв‘язки валютного ризику з іншими видами ризиків, які наведені на рис.1.1 [26]. Рис.1.1. Проблема валютного ризику в економічній теорії та практиці вперше постала наприкінці 70-х років XX століття, після підписання країнами - членами Міжнародного валютного фонду Ямайської угоди (Кінгстон, Ямайка, 1976 p.), відповідно до якої було офіційно визнано демонетизацію золота, скасовано його офіційну ціну і золотий паритет, введено міжнародну розрахункову одиницю СДР (спеціальні права запозичення), яка мала стати основою визначення валютних курсів національних валют, і введено режим вільного курсоутворення на базі плаваючих валютних курсів - флоатинг. Можна виділити три основні складові валютного ризику[25]: - ризик зміни валютного курсу - ризик знецінення вкладень в іноземну валюту унаслідок непередбаченої зміни обмінного курсу; - ризик конвертації, повязаний з обмеженнями в проведенні обмінних операцій; - ризик відкритої валютної позиції, що виникає в разі невідповідності обсягів активів банку і його зобовязань в іноземній валюті. Яскравими прикладом девальвації валют служать події 1998 рік, коли курси валют десятків країн знизилися катострафічно - від 20 до 80%. Прикладами такого ризику можуть бути перехід від фіксованого валютного курсу та навпаки, фіксація курсу певної валюти відносно інших валют або валютної корзини, перехід до використання або відмова від використання ринкових методів регулювання валютного курсу. Стратегічний (строковий) ризик, який виникає внаслідок політики, яку щоденно проводить Банк на ринку банківських послуг. Денний ризик - більшою мірою пов’язаний з поточним рухом валютних курсів та цін на банківські метали на ринках фінансових засобів. Під валютною позицією розуміють співвідношення між сумою балансових та позабалансових вимог банку та сумою його балансових та позабалансо-вих зобов’язань у певній іноземній валюті [9]. Ліміти валютної позиції, встановлені НБУ, визначають верхню межу допустимого валютного ризику [14]: - ліміт ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції банку (Л13); - у тому числі обмежується ризик загальної довгої відкритої валютної позиції банку (Л13-1); - і ризик загальної короткої відкритої валютної позиції банку (Л13-2). При розрахунку ліміту ризику загальної відкритої валютної позиції банк приймає суму регулятивного капіталу, яка розрахована за балансом за станом на початок минулого робочого дня, що передує дню розрахунку цих лімітів. Банк набуває право на відкриту валютну позицію з дати отримання ним від Національного банку дозволу на здійснення операцій із валютними цінностями і втрачає це пр