Аналіз сучасних процесів, які відбуваються в Україні у сфері валютного регулювання та контролю. З’ясування місця Національного банку України та банків в регулюванні цих процесів. Пошук перспективних напрямків покращення механізму валютного регулювання.
Аннотация к работе
Вступ Актуальність обраної теми полягає в тому, що валютні операції банків займають важливе місце серед статей прибутку сучасного банку, але питання здійснення зазначених операцій є досить складним і потребує детального вивчення. Широка диверсифікація операцій дозволяє банкам зберігати клієнтів і залишатися рентабельними навіть при надто несприятливій господарської кон’юнктурі. Дана робота ставить на меті розглянення саме валютних операцій, необхідність їх здійснення, їх місце серед інших банківських операцій. Велика увага приділяється законодавчому регулюванню, щодо операцій, здійснюваних банками з валютними цінностями як на національному, так і на міжнародному рівні. Цей аналіз потрібен для з’ясування сучасних процесів, які відбуваються в Україні у сфері валютного регулювання та контролю, з’ясуванні місця Національного банку України та банків в регулюванні цих процесів. Організація валютних операцій комерційного банку 1.1 Валютний ринок та його структура Успішний розвиток валютних відносин можливий за умови існування особливого ринку, на якому можна вільно продати та купити валюту. Без такої можливості економічні контрагенти просто не змогли б реалізувати свої валютні відносини - не мали б іноземної валюти для здійснення своїх зовнішніх зобовязань, не могли б перетворити одержану інвалютну виручку в національні гроші для виконання своїх внутрішніх зобовязань. Проте на валютному ринку купують і продають валюту не тільки для здійснення платежів, а й для інших цілей: для спекулятивних операцій, операцій хеджування валютних ризиків тощо. За своїм економічним змістом валютний ринок - це сектор грошового ринку, на якому урівноважуються попит і пропозиція на такий специфічний товар, як валюта. Валютний ринок має всі атрибути звичайного ринку: обєкти і субєкти, попит і пропозицію, ціну, особливу інфраструктуру та комунікації тощо. Обєктом купівлі-продажу на цьому ринку є валютні цінності, іноземні - для резидентів, коли вони купують чи продають їх за національну валюту, та національні - для нерезидентів, коли вони купують чи продають ці цінності за іноземну валюту. Ними можуть бути юридичні та фізичні особи; · хеджери, які здійснюють операції на валютному ринку для захисту від несприятливої зміни валютного курсу; · посередники: банки, брокерські контори, біржі тощо. Тому банки постійно торгують валютою всередині країни і за її межами як безпосередньо один з одним, так і через валютні біржі. Розміщуються вони переважно у містах із вдалим географічним положенням та з великою концентрацією транснаціональних банків, небанківських фінансових структур, комерційних компаній, яким потрібно здійснювати платежі на широких просторах світового ринку. Щоденні обороти світового валютного ринку перевищують декілька трильйонів доларів США і швидко збільшуються, що свідчить про величезні розмахи валютних потоків на світовому ринку. Вітчизняний валютний ринок в жовтні пережив спочатку девальвацію гривни на 45%, а потім - і її ревальвацію на 25%: якщо до 28 жовтня курс гривни до долара зашкалював за відмітку 7,25 грн../$1, то вже до 1 листопада Нацбанк підняв гривну до 5,88 грн../$1. Тому, щоб не допустити проблем з виконанням банками платежів, Нацбанк повинен всіляко мінімізувати витрачання засобів МВФ: гроші отримують переважно ті банки і субєкти господарювання, яким личить термін розплачуватися по зовнішніх позиках. Кореспондентські відносини з іноземними банками: · встановлення прямих кореспондентських відносин з іноземними банками; · самостійне відкриття банком рахунків для міжнародних розрахунків з іноземними банками; · досягнення домовленості про порядок і умови ведення банківських операцій по міжнародних розрахунках; · робота через кореспондентські рахунки Центру міждержавних розрахунків НБУ або через кореспондентські рахунки уповноважених банків; · встановлення кореспондентських відносин і здійснення міжнародних банківських операцій з іноземними банками через кореспондентські рахунки Центру міжнародних розрахунків НБУ або уповноважених банків. Чинним законодавством, а саме Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», визначено таке.