Управління трудовими ресурсами - Методичка

ПОЛТАВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ Т.П.ЖИТНИК УПРАВЛІННЯ ТРУДОВИМИ РЕСУРСАМИ методичні рекомендації (За редакцією доктора економічних наук, професора В.І.Перебийніса) Полтава -2007 Житник Т.П. Управління трудовими ресурсами: Методичні рекомендації / За ред. В.І.Перебийніса. Методичні рекомендації розраховані на керівників і спеціалістів аграрних підприємств, органів державної влади і місцевого самоврядування, а також для самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів при вивченні дисциплін “Менеджмент”, “Менеджмент персоналу”, слухачів закладів післядипломної освіти. Теоретичні основи ефективного використанням трудових ресурсів у сільськогосподарських підприємствах 2. Сучасний стан та тенденції використання трудових ресурсів у сільському господарстві 3. Механізм управління використанням трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств 4. Державне регулювання використання трудових ресурсів сільського господарства Висновки Список літератури ПЕРЕДМОВА В системі виробництва та економічних відносин центральне місце посідає людина. Якісне відтворення трудових ресурсів, формування трудового потен­ціалу та раціональне його використання залежить від рівня управлін­ня трудовими ресурсами на всіх рівнях. Обумовлено це тим, що вихід з економічної кризи значно мірою залежить від забезпеченості аграрних підприємств трудовими ресурсами та їх ефективного використання. Зокрема, у сільському господарстві використання спеціалістів з питань управління трудовими ресурсами є важливою умовою врівноваження попиту і пропозиції робочої сили, забезпечення ефективного використання трудових ресурсів, підвищення конкурентоспроможності підприємств, комплексного вирішення трудових проблем (продуктивність праці, її оплата і зайнятість) тощо. До головних завдань системи управління людськими ресурсами належать: забезпечення підприємства кваліфікованими кадрами; створення необхідних умов для ефективного використання знань, навичок і досвіду працівників; удосконалення системи оплати праці і мотивації; підвищення задоволеності працею всіх категорій персоналу; надання працівникам можливостей для розвитку, підвищення кваліфікації і професійного росту; стимулювання творчої активності; формування і збереження сприятливого морально-психологічного клімату; удосконалювання методів оцінки персоналу; управління внутрішніми переміщеннями і карєрою працівників; участь у розробці організаційної стратегії. Тому стратегічною метою державної політики зайнятості є сприяння забезпеченню ефективного використання трудових ресурсів у сільському господарстві, яке забезпечує баланс між попитом і пропозицією робочої сили, відповідність наявної кількості робочих місць професійно-кваліфікаційній робочій силі та зорієнтовано на скорочення ручної, непрестижної та важкої праці. Виділяють три сфери зайнятості: - зайнятість працездатного населення (трудових ресурсів), яку розглядає законодавство України; - зайнятість економічно активного населення (робочої сили); - зайнятість населення на ринку праці (зайнятість найманою працею). Заробітна плата виступає як перетворена форма вартості і ціни робочої сили. Особливості використання трудових ресурсів в аграрних підприємствах Використання трудових ресурсів у сільському господарстві має певні особливості, які визначаються специфікою аграрної сфери. Процес урбанізації населення й істотного змен­шення кількості працюючих в аграрному секторі призвело до того, що в частині підприємств окремих регіонів вибуття робочої сили із сільськогосподарського виробництва перевищило можливості її компенсації засобами механізації та електрифікації виробництва. Потім, на основі проведеного аналізу внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства, за допомогою матриці, запропонованої Дж. Вільсон для виявлення найбільш впливових чинників, визначається вплив факторів на підприємство та ймовірність посилення їх впливу (табл.2).