Розробка теоретичних положень і методичних рекомендацій, спрямованих на удосконалення управління трансфером технологій на українських машинобудівних підприємствах. Дослідження методів оцінювання вартості технологій і ефективності їх використання.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук управління трансфером технологій на машинобудівних підприємствахРозроблено методичні рекомендації щодо формування стратегії трансферу технологій для промислового підприємства, що дозволило визначити оптимальні способи трансферу технологій. В роботі аргументовано необхідність створення центру трансферу технологій на підприємстві з метою удосконалення системи управління трансфером. Ключові слова: технологія, трансфер технологій, управління трансфером технологій, центр трансферу технологій, ризики трансферу технологій, способи трансферу технологій, комерціалізація технологій, залучення технологій, стратегія трансферу технологій. Исследование специфики трансфера технологий дало возможность утверждать о необходимости использования процессного подхода к управлению трансфером технологий, который обеспечит целостный взгляд на трансфер технологий как комплекс взаимосвязанных процессов. Определены основные внутренние проблемы управления трансфером технологий на украинских машиностроительных предприятиях: отсутствие стратегического управления, низкий уровень инновационной культуры, нехватка квалифицированных кадров в сфере трансфера, которые приводят к отсутствию системного и эффективного управления трансфером.Подальшого дослідження потребують, насамперед, теоретичні засади управління трансфером технологій на рівні промислового підприємства, оскільки в більшості досліджень основна увага зосереджена на забезпеченні ефективності окремих етапів трансферу технологій (виборі організаційних форм трансферу, комерціалізації технологій, впровадженні інноваційних технологій), реалізації міжнародного технологічного обміну. Відповідно до мети дослідження необхідно було вирішити такі основні задачі: - дослідити термінологічний апарат «технологія», «трансфер технологій», «управління трансфером технологій», розкрити концептуальні основи управління трансфером технологій на промислових підприємствах; проаналізувати сучасний стан та проблеми управління трансфером технологій на українських машинобудівних підприємствах, виявити зовнішні та внутрішні чинники впливу на управління трансфером технологій; До найбільш суттєвих наукових результатів, які отримано в дисертації, належать наступні: вперше: - розроблено концептуальні положення управління трансфером технологій на підприємстві на засадах процесного підходу, які полягають у формуванні мети та задач управління, визначенні принципів, процесів трансферу технологій та їх інтеграції в систему стратегічного управління, що забезпечує комплексне, зорієнтоване на споживача управління трансфером технологій на вітчизняних машинобудівних підприємствах; дістали подальшого розвитку: - категоріальний апарат трансферу технологій, а саме тлумачення понять «технологія», «трансфер технологій», «управління трансфером технологій» на основі уточнення сутнісних ознак термінів «знання», «інформація», «інновація», «трансфер», «управління» з огляду на завдання, які вирішуються у процесі забезпечення технологічного розвитку підприємства;У першому розділі дисертації «Теоретичні засади управління трансфером технологій» зясовано сутність та економічний зміст трансферу технологій, розкриті концептуальні основи управління трансфером технологій на підприємстві, висвітлено світовий досвід управління трансфером технологій. На основі систематизації й узагальнення існуючих підходів до сутності трансферу технологій сформульовано авторське трактування трансферу технологій як організованого процесу реалізації і/або залучення новітніх систематизованих знань, досвіду, інструментів та методів, розроблених однією стороною технологічної угоди, іншій з метою їх комерціалізації/впровадження та підвищення рівня технологічного розвитку учасників. Представлений у роботі ґрунтовний аналіз світового досвіду управління трансфером технологій дозволив розкрити сучасні тенденції світового технологічного розвитку та визначити функції провідних держав (США, Японії, Німеччини, Великобританії, Фінляндії, Швеції, Франції) в управлінні трансфером технологій: стимулювання пріоритетних напрямів технологічного розвитку; орієнтація на регіональний розвиток; забезпечення інтеграції науки та виробництва; активізація участі малого та середнього бізнесу у процесах трансферу; створення інфраструктури технологічного трансферу. У другому розділі «Дослідження управління трансфером технологій на машинобудівних підприємствах» розглянуто зовнішні чинники впливу на управління технологічним трансфером на підприємстві, досліджено особливості державного регулювання трансферу технологій в Україні, проаналізовано стан та проблеми управління трансфером технологій на українських машинобудівних підприємствах.