Визначення впливу різних форм власності на процес соціального розвитку колективу підприємства, розробка його організаційної моделі та стратегії управління. Удосконалення трудової мотивації та соціальної сфери життєдіяльності персоналу організації.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук Спеціальність 08.06.01 - економіка, організація і управління підприємствамиУправління соціальним розвитком трудового колективу. Дисертацію присвячено сучасним проблемам соціального розвитку колективів підприємств, розробці теоретичних та науково-практичних рекомендацій та пропозицій по удосконаленню управління соціальним розвитком трудових колективів. Проведений аналіз дозволив визначити соціальний розвиток колективу як процес удосконалення форм, способів й умов життєдіяльності членів колективу на основі якісних, кількісних і структурних змін у рівні розвитку працівників, соціальній сфері та оплаті трудової участі. Запропонований методичний підхід до комплексної оцінки рівня соціального розвитку трудового колективу, що включає оцінку рівня соціального розвитку колективу та оцінку економічного ефекту від соціального розвитку, дозволяє привести у відповідність економічний і соціальний розвиток підприємства шляхом помякшення існуючих протиріч.Посилення уваги до соціального розвитку колективу підприємства викликане тим, що спостерігається стійке збільшення значення соціальних факторів у підвищенні економічної ефективності виробництва. Певна недостатність теоретичної бази й практичного досвіду управління соціальним розвитком колективу підприємства значно обмежують ефективність управління даними процесами. Визначення сучасного змісту соціального розвитку, основних його форм, показників здобуває величезне значення для підвищення ефективності управління цими процесами. Узагальнення публікацій провідних вчених дозволило зробити висновок про те, що наукові підходи до визначення сучасного змісту процесу соціального розвитку колективу, його структури, умов і факторів, системи показників соціального розвитку, а також питання формування діючого механізму управління соціальним розвитком колективу підприємства вимагають подальшої розробки. Зокрема при визначенні змісту соціального розвитку колективу, дослідженні обєктивних протиріч соціального розвитку - системний підхід; для аналізу сутності управління соціальним розвитком, дослідження стратегічного аспекту управління соціальним розвитком колективу - методи аналізу й синтезу, аналогії; для визначення показників, що характеризують рівень соціального розвитку колективу - метод аналізу ієрархій; для аналізу динаміки рівня соціального розвитку колективів підприємств різних форм власності - статистичний і графічний аналіз; для комплексної оцінки рівня соціального розвитку колективу, оцінки економічного ефекту від соціального розвитку - таксономічний метод, математичний аналіз.У першому розділі “Соціальний розвиток трудового колективу і його протиріччя” розкрито сутність соціального розвитку трудового колективу, зміст процесу соціалізації відносин на виробництві, визначено основні фактори й умови соціального розвитку колективу, проаналізовано протиріччя соціального розвитку трудового колективу підприємства, виявлено їх причини й можливі форми вирішення. У результаті проведеного у роботі дослідження було проаналізовано основні фактори соціального розвитку та проведена їх деталізація, що дозволило визначити ключеві напрямки стратегії управління соціальним розвитком колективу, а сам соціальний розвиток визначено як процес удосконалення форм, способів й умов життєдіяльності членів колективу на основі якісних, кількісних і структурних змін у рівні розвитку працівників, соціальній сфері та оплаті трудової участі. У другому розділі “Теоретичні та методичні аспекти управління соціальним розвитком колективу підприємства” розглянуто різні аспекти управління соціальним розвитком трудового колективу, запропоновано методику формування і вибору стратегії управління соціальним розвитком колективу, обґрунтовано систему показників соціального розвитку колективу підприємства. Виділення в рамках обєкта соціального розвитку таких елементів як: працівник, колектив, соціальна група, соціальні відносини, соціальна структура, соціальні процеси, дозволяє здійснювати управління розвитком цілеспрямовано, а заходи щодо соціального розвитку більш ефективними. У роботі запропоновані рекомендації з вибору субєктом управління соціальним розвитком тих елементів (або їхніх комбінацій), удосконалення яких необхідно покласти в основу стратегії управління соціальним розвитком для одержання найбільших результатів; обґрунтовано необхідність урахування фази життєвого циклу підприємства при формуванні стратегії соціального розвитку колективу.В дисертаційній роботі вирішено важливе науково-практичне завдання щодо подальшого розвитку теоретичних основ, методичних і практичних пропозицій і рекомендацій з удосконалення процесу управління соціальним розвитком трудового колективу підприємства.