Вплив зовнішнього середовища на соціальний розвиток організацій. Соціальне мотивування персоналу, використовувані для цього методи та прийоми, оцінка ефективності. Формування та розвиток соціальних програм. Поняття та призначення кадрового резерву.
Аннотация к работе
Управління соціальним розвитком підприємств торгівлі 1. Вплив зовнішнього середовища на соціальний розвиток організацій соціальний кадровий мотивування персонал Ефективний процес формування стратегії соціального розвитку підприємства торгівлі як соціально-економічної системи повинен ґрунтуватися в першу чергу на виявленні тенденцій змін і розвитку зовнішнього середовища. В першу чергу слід зазначити наявність тенденції активного розвитку соціальної відповідальності підприємств в Україні. Передові вітчизняні підприємства намагаються здійснювати модернізацію виробничих і оптимізацію управлінських процесів, не лише підвищуючи власну економічну ефективність, але й скорочуючи використання дефіцитних ресурсів. Однією з ознак підвищення соціальної активності вітчизняних підприємств є активне впровадження стандартів ISO 9001 («Якість продукції»), ISO 14001 («Охорона навколишнього середовища»), OHSAS 18001 («Менеджмент охорони здоров’я і безпеки праці»), SA 8000 («Соціальний стандарт»), розроблення Принципів Корпоративного Управління України, Кодексу честі добропорядного виробника України (добровільні забов’язання перед споживачами і суспільством) Української Асоціації Якості [57] на таких підприємствах торгівлі як ТОВ «Арго-торгівельна мережа» (Opsay, Gyess, Castro, Mango, Promod, Energie, Miss Sixty, Benetton, Puma, Adidas, Jennyfer, Parfois); ТОВ «ДЦ Україна»; ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ Україна»; ТОВ «Технополіс»; ГК «Фокстрот» (торговельні мережі «Фокстрот», «Фоксмарт», «Техношара», «Кіностудія», «Секунда», Montres). Для підприємств, залучених до реалізації зазначених програм, очевидно, наступним логічним кроком має стати розроблення власної стратегії соціального розвитку. Слід визнати, що для українських підприємств торгівлі коло ключових стейкхолдерів досить вузьке - це в першу чергу власники, персонал і державні інститути влади. На практиці як зовнішня, так і внутрішня соціальна відповідальність підприємства, як правило, приймає форму соціальних інвестицій, в першу чергу спрямованих на соціально-економічний розвиток підприємства. Для формування системної картини доцільно розглядати сам феномен соціального інвестування у трьох органічно пов’язаних аспектах: інформаційному, кількісному і якісному. Більшість з них вже сформували відповідні управлінські механізми і функціональні підрозділи, які дозволяють переходити до ефективної реалізації соціальних програм і прозорості оприлюднення соціальної звітності (наприклад, ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ Україна», ТОВ «Технополіс», ГК «Фокстрот»). Третя група формулює критерії максимального розмаїття соціальних інвестицій підприємств, так як концентрація соціальних інвестицій на одному-двох напрямках може призвести до диспропорцій в розвитку всієї соціально-економічної системи підприємства.