Основні риси та місце рекреаційної діяльності у процесі прискорення розвитку економіки України. Особливості змісту та функцій управління рекреаційною діяльністю. Економіко-екологічні передумови підвищення ефективності рекреаційного природокористування.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукРоботу виконано в Інституті економіки промисловості Національної академії наук України (м. Поклонський Федір Юхимович, Донецький університет економіки і права Асоціації навчальних закладів України недержавної форми власності (м. Єфремов Олексій Володимирович, Національна академія природоохоронного і курортного будівництва Міністерства освіти і науки України (м. Сімферополь), завідувач кафедри економіки і організації виробництва; Захист відбудеться "22" червня 2006 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.151.01 в Інституті економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м.У той час як рекреаційна діяльність одержала стрімкий розвиток у світі (щорічно до державного бюджету США надходить 75 млрд. дол.), в Україні вона у занепаді (30 млн. дол.). Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Інституту економіки промисловості НАН України за темами: “Регіональні аспекти національної безпеки” (номер державної реєстрації 0101U001123, 2001-2003 рр.) і “Механізм збереження та розвитку людського потенціалу (організаційно-управлінський, соціально-економічний та правовий аспекти)” (номер державної реєстрації 0104U003431, 2004-2006 рр.), у рамках яких автором досліджено економічну сутність рекреаційної діяльності, діючий механізм її регулювання та розроблено рекомендації щодо вдосконалення управління цією сферою. виявлено особливості змісту та функцій управління рекреаційною діяльністю і напрями їх використання; означено організаційні та економіко-правові заходи щодо удосконалення організаційно-економічного механізму управління рекреаційною діяльністю; У дисертації використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, зокрема, при уточненні економічної сутності рекреаційної діяльності та виявленні її особливостей - методи логіки, системного підходу та порівняльного аналізу; при розробці концепції управління рекреаційною діяльністю, удосконаленні її структури та організаційно-економічного механізму управління - методи аналогій, експертних оцінок, системний підхід; при удосконаленні методичних підходів до організації рекреаційної діяльності на мікрорівні - економіко-математичні методи. Її розвязання забезпечило одержання нових рекомендацій, розробок щодо структури та організаційно-економічного механізму управління розвитком рекреаційної діяльності у природних парках України: уперше: запропоновано концепцію управління рекреаційною сферою та аргументовано методичний підхід до формування управління рекреаційною діяльністю у природних парках на основі удосконалення моделі управління та розмежування функцій на різних рівнях управління;Ураховуючи міжнародний підхід до трактування категорії “природний парк” та логіку дисертаційної роботи, до природних парків України належать національні природні парки (НПП) та інші обєкти природно-заповідного фонду (ПЗФ), на території яких згідно із законодавством України дозволяється розвивати рекреаційну діяльність, а також природні території, що не входять до складу ПЗФ України, проте потенційно придатні для її розвитку і яким у майбутньому бажано одержати статус природних територій. Прискорене освоєння рекреаційного потенціалу території України з орієнтацією на сучасні тенденції розвитку рекреації у світі забезпечить позитивні зрушення в інших сферах (інфраструктурі, сільському господарстві, екології) і створить сприятливі умови для вирішення соціальних проблем, підвищення життєвого рівня населення. Особливості управління рекреаційною діяльністю та розподіл функцій управління між різними гілками влади стали засадою формування концепції управління рекреаційною діяльністю в Україні. До організаційних заходів віднесено таке: державне стимулювання розвитку рекреаційної галузі; створення рекреаційного іміджу територій; державна підтримка рекреаційної діяльності; фінансування; оподаткування; стратегічне управління та планування; будівництво сучасних комфортабельних засобів розміщення та реконструкція старих туристичних баз, готелів і будинків відпочинку; розробка та впровадження спектра екскурсійних, туристичних та екологічних маршрутів; облаштування культурно-історичних і природних обєктів для використання рекреаційною та культурно-розважальною метою; проведення цілорічного моніторингу щодо стану природних або аквальних комплексів, які безпосередньо залучені у рекреаційну діяльність; створення туристсько-рекреаційних центрів; розвиток супровідних рекреації галузей господарства; вивчення досвіду розвитку рекреації в інших країнах. Управління рекреаційною діяльністю у природних парках за своєю специфікою потребує організації державного контролю за станом екосистем, який мають здійснювати адміністрації НПП разом із Державною комісією з нагляду за рекреаційною діяльністю у ПТО при Державному комітеті із рекреації.