Сутність управління ризиками в інноваціях як сукупність заходів, що знижують невизначеність результатів інновації. Підвищення корисності реалізації нововведення, зниження ціни досягнення інноваційної мети. Діяльність менеджерів інноваційних проектів.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Реферат на тему: "Управління ризиками в інноваційній діяльності".Під управлінням ризиками в інноваційній діяльності розуміється сукупність практичних заходів, що дозволяють знизити невизначеність результатів інновації, підвищити корисність реалізації нововведення, знизити ціну досягнення інноваційної мети. До числа основних завдань управління ризиками в інноваційної діяльності належать: - прогнозування прояви негативних факторів, що впливають на динаміку інноваційного процесу; Реалізація цілей і завдань управління ризиками покладається на менеджерів інноваційних проектів. Зниження невизначеності результатів інноваційної діяльності досягається створенням бази даних про інноваційні проектах і накопиченням інформації про ступінь і якість їх реалізації. Якщо керівництво підприємства вирішило вийти на новий для своєї організації сегмент ринку, то ніяка досконала інформаційна база про стан вихідного сегмента не знизить невизначеності діяльності в новому секторі, вся накопичена інформація виявиться нерелевантною і непридатною для управління ризиками.Тим не менш, слід зазначити, що одні й ті ж ризики можуть ставитися до чистих або не входити в цю групу. Природні та стихійні ризики являють собою ризики, повязані з проявами стихійних сил природи: землетрус, повінню, бурею, пожаром, епідемією і т.п. До кредитного ризику відноситься також ризик такої події, при якому емітент, що випустив боргові цінні папери, виявиться не в змозі виплачувати відсотки по них або основну суму боргу. Така невизначеність збільшує не тільки ризик, але і, як правило, корисний ефект. Комерційний ризик є результатом сукупної дії всіх чинників, що визначають різні види ризиків: ва...лютних, політичних, підприємницьких, фінансових і ін Оцінка комерційного ризику здійснюється виходячи з принципів поглинання ризиків та їх складання: якщо ризики є незалежними один від одного, то в розрахунок приймаються найбільш песимістичні оцінки, якщо ризики породжують інші ризики, то їх оцінки складаються за законами теорії ймовірностей і математичної статистики.Інноваційна діяльність відбувається в умовах високої невизначеності і повязана з високими ризиками в порівнянні зі звичайними процесами виробничо-господарської діяльності. Під ризиком інноваційної діяльності розуміється різноманіття її проміжних і остаточних результатів, які мають різну оцінку в очах інноваторів, інвесторів та інших учасників інноваційних процесів. Розвиток ринкових відносин в Росії визначило інноваційну діяльність як єдиний спосіб виживання російських підприємств незалежно від форми власності та сфери їх діяльності по всіх стадіях життєвих циклів організацій, технологій і продуктів праці. Цикл управління ризиками інноваційної діяльності включає наступні етапи: 1. Прогнозування ризикових ситуацій засновано не тільки на вмінні передбачати і прораховувати можливий розвиток подій, повязаних з реалізацією інноваційної діяльності, але й на знанні структури, умінні ідентифікувати самі ризики.Аналіз ризиків проводиться як на основі розрахунково-аналітичних методів, так і з залученням експертних оцінок. Фундаментальні фактори ризиків визначаються на основі аналізу політичної, економічної і фінансово-кредитної політики, як окремих країн, так і світового співтовариства в цілому. До внутрішніх факторів належать фактори, що характеризують інноваційний потенціал підприємства.Якщо параметри ризиків не залежать від дій команди керуючих проектом (чисті ризики), управління ризиками орієнтовано на помякшення наслідків виникнення ризикових ситуацій (ці методи будуть розглянуті в другому навчальному питанні);До основних методів управління ризиками відносяться: розподіл ризиків, диверсифікація, лімітування, страхування, хеджування, відхід від ризиків та інші. Розподіл ризиків здійснюється зазвичай між учасниками проектів, щоб зробити відповідальними за ризик по можливості кожного учасника, який в цих умовах буде змушений розрахувати і контролювати ризики, а також вжити необхідних заходів до подолання наслідків від дії ризиків. Для страхування обовязкова наявність двох сторін: спеціальної організації, що відає відповідним фондом (страховика), і юридичних або фізичних осіб, що вносять до фонду встановлені платежі (страхувальників). При сострахование два страховика і більше беруть участь певними частками у страхуванні одного й того ж ризику, видаючи спільний або окремі договори кожен на страхову суму у своїй частці. При перестрахуванні ризик виплати страхового відшкодування або страхової суми, прийнятий на себе страховиком за договором страхування, може бути застрахований або повністю або частково у іншого страховика (страховиків).Тому при прийнятті рішень в галузі управління ризиками задачу, як правило, спрощують: аналіз зводиться лише до розгляду найбільш можливих або критичних результатів. Серед методів аналізу ризиків виділяють методи аналогії, бальної оцінки, метод дерева рішень, метод Монте-Карло (статистичних випробувань), експертні методи та інші.