Залежність якості кредитного портфелю від зовнішніх та внутрішніх факторів. Організаційне та інформаційне забезпечення управління проблемними кредитами в ПАТ "Укрсиббанк". Напрямки удосконалення роботи з проблемною заборгованістю за кредитами банків.
Аннотация к работе
ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ПРОБЛЕМНИМИ КРЕДИТАМИ 1.1 Сутність та ознаки проблемних кредитів 1.2 Поняття якості кредитного портфелю банку та причини виникнення проблемних кредитів 1.3 Механізм управління проблемними кредитами 1.4 Порядок формування резерву під кредитні ризики РОЗДІЛ 2.УПРАВЛІННЯ ПРОБЛЕМНИМИ КРЕДИТАМИ В ПАТ «УКРСИББАНК» 2.1 Організаційне та інформаційне забезпечення управління проблемними кредитами банку 2.2 Аналіз проблемних кредитів банку 2.3 Контроль за проблемними кредитами банку РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ТА НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ РОБОТИ З ПРОБЛЕМНИМИ КРЕДИТАМИ В БАНКУ 3.1 Зарубіжний досвід управління проблемними кредитами банківської системи 3.2 Напрямки удосконалення управління проблемною заборгованістю за кредитами банків в Україні ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВСТУП Кредитні операції банку є найбільш дохідними, але водночас і найризиковішими. Аналіз сучасних тенденцій розвитку банківської системи України свідчить, що обсяги кредитування постійно зростають і в абсолютних, і у відносних показниках. Кредитна діяльність сучасних комерційних банків досить багатогранна і включає різні форми та види позичок, наданих юридичним чи фізичним особам для одержання доходів, а також банківські послуги кредитного характеру. Вимірювання, мінімізація та контроль за рівнем кредитного ризику - одне з найскладніших завдань, що стоять перед менеджментом під час формування кредитного портфеля. Кожний банк має у своєму портфелі проблемні кредити і тому головне питання полягає у встановленні допустимого для банку рівня цих кредитів щодо загальної вартості виданих позик. Метою роботи є розроблення та обґрунтування концептуальних засад удосконалення роботи з проблемами кредитами в банках та розроблення практичних рекомендацій щодо забезпечення їх ефективності. Комплексний підхід до реалізації поставленої мети окреслив коло завдань, які передбачалося вирішити при підготовці цієї курсової роботи: – з’ясувати сутність і роль банківських кредитів та обґрунтувати основні теоретичні положення щодо управління кредитними операціями; – проаналізувати залежність якості кредитного портфелю від зовнішніх та внутрішніх факторів; – обґрунтувати напрями підвищення ефективності управління проблемними кредитами; – розробити комплекс заходів з удосконалення роботи з проблемною заборгованістю, оцінки її дієвості та управління кредитним портфелем банку. У процесі дослідження застосовувалися такі методи дослідження: структурно-логічний аналіз (при побудові логіки та структури дипломної роботи); метод економічного аналізу; метод групувань (при дослідженні питання класифікації кредитів); різноманітні прийоми статистичних методів, зокрема порівняння - при зіставленні фактичних даних за відповідні періоди; методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції. Основні положення роботи, висновки та пропозиції базуються на використанні та узагальненні даних Національного банку України, ПАТ «УКРСИББАНК», даних періодичних видань, Інтернету. Необхідність кредитних відносин повязана з обєктивною розбіжністю у часі руху матеріальних і грошових потоків, що виникає в процесі відтворення суспільного продукту: в одних сферах господарства здійснюється вивільнення коштів, в інших - виникає потреба в них. Як відмічає Савлук М.І. кредит відіграє значну роль в організації грошових розрахунків - готівкових і безготівкових, допомагає субєктам господарювання збільшувати обсяги виробництва, забезпечувати безперебійність кругообігу основного й оборотного капіталу та уникати кризових явищ. Лаврушин О.І. виділяє наступні направлення, в яких проявляється дія кредиту: - перерозподіл матеріальних ресурсів в інтересах розвитку виробництва та реалізації продукції за допомогою операцій по наданню позик і залученню коштів юридичних та фізичних осіб; - вплив на безперебійність процесів виробництва шляхом надання позик, які забезпечують усунення затримки при їх здійсненні; - участь в розширенні виробництва, в тому числі за допомогою видачі позикових коштів на збільшення основних фондів, виконання лізингових операцій і т.д.; - економне використання позичальниками як власних, так і позичених коштів, чому сприяють процеси надання кредитних коштів, а також стягнення плати за їх користування; - прискорення отримання споживачами товарів, послуг і житла (за рахунок кредиту); - регулювання випуску в обіг та вилучення з обігу готівкових коштів на основі застосування кредиту та забезпечення безготівкового грошового обігу платіжними засобами [1]. Комерційні банки, що мають ліцензію НБУ, є головною ланкою кредитної системи; вони одночасно виступають у ролі покупця і продавця наявних у суспільства тимчасово вільних коштів. Позики надаються банками субєктам господарювання всіх форм власності у тимчасове користування на умовах, передбачених кредитним договором. Фінансовою основою банківського кредиту є позиковий банківський капітал[7]. Кожний комерційний банк ставить за мету - забезпечити високу якість власного кредитного портфеля. Та на основі пр