Основні теоретико-методологічні підходи до визначення поняття "політичний конфлікт". Особливості розвитку вітчизняних наукових досліджень. Причини та динаміка політичних конфліктів, роль у суспільствах перехідного типу. Значення толерантних відносини.
Аннотация к работе
ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ Управління політичним конфліктом: теоретичні аспекти та українська пострадянська дійсністьЗахист відбудеться „13”жовтня 2006р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.086.02 в Одеській національній юридичній академії за адресою: 65009, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеської національної юридичної академії за адресою: 65009, м. У дисертації подається комплексний теоретико-методологічний аналіз політичного конфлікту, рівень його дослідження в сучасній політичній науці. Визначено найбільш оптимальні технології управління політичними конфліктами, які властиві для даного стану розвитку українського суспільства, і політикуму. У роботі досліджуються толерантні відносини, як одна із умов ефективного управління політичними конфліктами.Уникнути політичних конфліктів та амбіцій ніколи не вдасться, тому актуальним є питання пошуку ефективних методів розвязання політичних конфліктів. виявити і систематизувати основні теоретико-методологічні підходи до визначення поняття “політичний конфлікт”, “управління політичним конфліктом” і однопорядкових термінів, які існують в зарубіжній та вітчизняній науці; розкрити взаємозалежність динаміки політичних конфліктів від стану політичної системи, що дасть змогу полегшити пошук оптимальних технологій для управління конфліктом в суспільствах, що трансформуються; Принцип протиріччя ставить в центр розгляду суперечності між управлінням політичним конфліктом як ідеалом і управлінням політичним конфліктом як дійсністю. На цій підставі пропонується типологія політичних конфліктів за різними основами: учасники конфлікту; їх кількість; сфери, в яких зіштовхуються інтереси учасників конфлікту; характер і форми протікання конфлікту; тривалість конфлікту, причини виникнення; політичні конфлікти можуть бути реалістичні та нереалістичні, вертикальні та горизонтальні та ін.У І розділі “Політичний конфлікт як предмет наукового аналізу” проаналізовано основні джерела літератури за темою дисертації, а також досліджено загальні теоретико-методологічні підходи до визначення сутності політичного конфлікту. Закономірно, що осмисленню підлягають такі важливі питання: які основні причини високого конфліктного потенціалу нашого суспільства; які особливості динаміки політичних конфліктів у перехідних демократіях; які найоптимальніші теоретичні та практичні підходи до управління політичними конфліктами, враховуючи специфіку української пострадянської дійсності? Конфлікти у посткомуністичному світі носять внутрішньосистемний характер, тому що процес розпаду соціально-політичної системи є завжди конфлікт між її цілим і частинами. Основою для типологізації, тобто віднесення даного конфлікту до того чи іншого класу, виду або різновиду, можуть бути: його учасники; їх кількість; сфери, в яких зіштовхуються інтереси учасників конфлікту; характер і форми протікання конфлікту, а також тривалість конфлікту, причини виникнення і т.д. Також в політичній науці прийнято класифікувати конфлікти за наступними основами: за ступенем та характером їх нормативної регуляції; за їх якісними характеристиками, що відображають ступінь участі людей у вирішенні конфліктів, інтенсивність криз та протиріч, їх значення для динаміки політичних процесів; з точки зору публічності конкуренції сторін, конфлікти можуть бути відкриті і закриті (латентні).