Аналіз сутності інноваційної конкуренції та інноваційної конкурентоспроможності. Оцінка інвестиційного забезпечення реалізації програм інноваційного розвитку й обґрунтування доцільності використання єврооблігацій для фінансування інноваційних програм.
Аннотация к работе
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ ІМЕНІ МИХАЙЛА ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наукНедостатня розробка теорії управління підприємством в умовах інноваційної конкуренції, існування проблем методологічного, методичного та практичного характеру визначають актуальність теми дослідження, її завдання та методологію побудови. Здобувач був виконавцем окремих розділів таких робіт: держбюджетної теми Д-2004-13 “Удосконалення механізму інтеграції України в систему міжнародного поділу праці” (2004-2006 рр., номер державної реєстрації 0105U006246), у межах якої автором виконано обґрунтування особливостей інноваційної конкуренції в умовах глобалізації економіки; Д-2004-5 “Організаційно-економічні умови реалізації інноваційних процесів на підприємствах Донецької області” (номер державної реєстрації 0105U007783), в якій автор запропонував теоретичне обґрунтування двоїстої сутності організаційного розвитку підприємства й концептуальних положень моделі управління процесом організаційного розвитку підприємства; Д-2006-13 “Інноваційні технології в торгівлі й ресторанному господарстві” (номер державної реєстрації 0105U007782), у рамках якої здобувачем були запропоновані рекомендації з удосконалення системи управління торговельними процесами в умовах інноваційної конкуренції. При проведенні дослідження були використані такі методи: загальнонаукові методи аналізу й синтезу (для обґрунтування сутності інноваційної конкуренції, критеріїв вибору показників, що оцінюють результативність системи управління), системного узагальнення (при проведенні аналізу практики єврооблігаційного запозичення в розвинених державах світу), статистичного аналізу (для оцінки системи управління Групою “НОРД”), факторного аналізу й аналізу ієрархій (для селективної оцінки особливостей організаційного розвитку Групи “НОРД”), порівняльного аналізу (для оцінки особливостей інноваційного розвитку промислових підприємств), метод експертних оцінок (для вибору напрямів удосконалення системи управління підприємством). Основні наукові результати полягають у такому: уперше: обґрунтовано концепцію удосконалення системи управління підприємством, яка передбачає формування механізму інвестиційного забезпечення інноваційної діяльності, управління організаційним розвитком, удосконалення системи бренд-менеджменту та базується на використанні сукупності специфічних інструментів, націлених на підтримку довгострокової життєздатності виробничої системи та її ефективної адаптації до змін у навколишньому середовищі в умовах інноваційної конкуренції; методичний підхід до управління брендом, а саме виділено такі етапи створення та управління брендом: позиціонування бренду; формування стратегії бренду; розробка ідеї бренду; аналіз торговельної марки та пошук імені бренду; тестування бренду; бренд-трекінг; для кожного етапу визначені конкретні завдання, що забезпечують найбільшу ефективність роботи маркетингової служби зі створення та розвитку конкурентоспроможного бренду;У цьому контексті шляхом компаративного аналізу встановлено, що на ринках новітніх галузей та “інноваційних” сегментів нових, традиційних і старих галузей виникають специфічні випадки монопольного становища виробників (становище “поза конкуренцією”), які мають принципові відмінності від класичної монополії та формуються в умовах, коли основою конкурентної боротьби є інтелектуальний капітал, що створює інновації. Удосконалено визначення інноваційного конкурентного середовища, яке слід розуміти як сукупність конюнктурних умов, які обумовлюють здійснення інноваційної конкуренції, виникнення, відтворювання і використання інноваційних конкурентних переваг; як сукупність конкурентів, які мають певні конкурентні переваги та здійснюють господарську діяльність у межах певної галузі та ринку, а також, в абстрактному розумінні, як “простір”, який обєднує конкурентів за їх приналежністю до однієї галузі й ринку; як ринкову ситуацію, яка визначає зовнішні чинники отримання та реалізації інноваційних конкурентних переваг. З урахуванням особливостей і тенденцій розвитку сучасних ринків, дістало подальший розвиток визначення детермінант інноваційної конкурентоспроможності, які включають екзогенні чинники (НТП, світовий “банк знань” і ринок технологій тощо), ендогенні чинники галузі та підприємства (інноваційна активність, сприйнятливість і мотивація до інновацій, маркетинг, ефективність виробництва і забезпеченість ресурсами) і національної економіки (ефективність суміжних галузей, загальноекономічні передумови, попит і структура потреб споживачів), цивілізаційні фактори розвитку й особливості інституційно-правового середовища.