Теоретичні засади дослідження оборотного капіталу. Структурні характеристики оборотного капіталу в економіці України. Оборотні активи в запасах товарно-матеріальних цінностей підприємств. Управління структурою оборотного капіталу в національній економіці.
Аннотация к работе
"ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ національної академії наук УКРАЇНИ"08.00.03-економіка та управління національним господарством Робота виконана в Державній установі "Інститут економіки та прогнозування НАН України". ШИНКАРУК Лідія Василівна, Державна установа "Інститут економіки та прогнозування НАН України", завідувач відділу економічного зростання, структурних змін та промислової політики. БАЛІЦЬКА Валентина Володимирівна, Державна установа "Інститут економіки та прогнозування НАН України", старший науковий співробітник відділу фінансового та бюджетного прогнозування. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Державної установи "Інститут економіки та прогнозування НАН України" за адресою: 01011, м.Оборотний капітал є тією складовою продуктивного капіталу, котра переносить свою вартість на заново створений продукт і повністю повертається до підприємця у грошовій формі в кінці кожного обороту капіталу, тобто формує подальші передумови економічної діяльності. Характер і зміст сучасних перетворень зумовлюють необхідність виявлення структурних особливостей оборотного капіталу та причинно-наслідкових звязків процесу його формування і розроблення шляхів підвищення ефективності управління оборотними активами. Категорію "капітал" досліджували представники різних економічних шкіл, для яких характерні суттєві відмінності у підходах до конкретних питань теорії оборотного капіталу: Ф.Кене, А.Маршал, А.Сміт, К.Маркс, Д.Рікардо. Враховуючи важливість існуючих наукових досліджень з проблематики оборотного капіталу, необхідно зауважити, що недостатньо уваги приділяється управлінню оборотним капіталом, не повною мірою розкриті питання щодо змісту оборотного капіталу та структурних диспропорцій, визначення пріоритетів і джерел його формування; мало дослідженими залишаються питання використання та поповнення оборотного капіталу в умовах виходу з фінансово-економічної кризи. Дисертаційне дослідження здійснено в межах виконання науково-дослідних робіт відділу економічного зростання та структурних змін в економіці Державної установи "Інститут економіки та прогнозування НАН України": "Світогосподарська диспропорційність та політика економічного зростання в Україні" (№ ДР 0108U002103) - автором визначено диспропорції власних і запозичених коштів як чинника сучасного кризового стану економіки України; "Структурно-технологічні засади модернізаційної політики промисловості України в посткризовий період" (№ ДР 0110U005286) у рамках цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України "Проблеми і перспективи соціально-економічного і політико-правового розвитку України" - обсяги та структура оборотних активів хімічного комплексу України.У першому розділі "Теоретичні засади дослідження оборотного капіталу" розкрито генезис основних теорій оборотного капіталу, підходи щодо трирівневої структури дослідження оборотного капіталу, які стали складовими методології дослідження управління оборотними активами. Детально досліджено макроекономічний підхід за Системою національного рахівництва, за яким оборотний капітал ототожнюється з оборотними активами, котрі поділяються на нефінансові - враховані на рахунку операцій з капіталом як зміна запасів матеріальних оборотних коштів (матеріальні) та фінансові - кошти і фінансові вимоги та зобовязання в будь-якій формі. За даним підходом оборотний капітал також ототожнюється з оборотними активами, які своєю чергою розподіляються на активну і пасивну частини, що дає можливість дослідити такі категорії як власний капітал, зобовязання, заборгованість і визначити загрози фінансовій стійкості підприємств. Багатоаспектність категорії "оборотний капітал" та різноманітні форми його прояву дають підстави розмежовувати його за такими ознаками: за участю у відтворювальному процесі (оборотний капітал у сфері виробництва та оборотний капітал у сфері обігу); за матеріально-речовими (матеріальний і нематеріальний); за ступенем ризику вкладання капіталу (з мінімальним, середнім та високим ризиком вкладання); за методами регулювання (нормований та ненормований оборотний капітал); за критеріями забезпечення ліквідності (абсолютно ліквідний, середньоліквідний, низьколіквідний); за ступенем зміни у процесі виробництва (постійний та змінний); за джерелами формування (власний та позичковий). Сучасна фінансово-економічна криза довела не обхідність дослідження джерел формування оборотного капіталу, оскільки їхня структура формується під впливом поведінкового фактора власників, стимульованого процесами первинного нагромадження капіталу і не завжди може бути раціональною, що значно ускладнює процес виходу з кризових станів як окремих підприємств, так і економіки загалом.У дисертації здійснено теоретичні узагальнення і запропоновано авторське бачення особливостей структури оборотного капіталу підприємств національної економіки, на основі яких розроблено концептуальні засади його формування та упр