Умови вдосконалення системи управління інноваційною діяльністю інституту післядипломної педагогічної освіти як засіб підвищення його конкурентоспроможності на ринку освітніх послуг.
Бенчмаркінг як метод оцінки конкурентоспроможності закладів освіти.
Аннотация к работе
Сучасний етап розвитку освіти в Україні характеризується відходом від тоталітарної уніфікації і стандартизації педагогічного процесу, інтенсивним переосмисленням цінностей, пошуками нового в теорії та практиці навчання і виховання. Інновації самі по собі не виникають, вони потребують управління. У "Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року" наголошується, що інтеграція країни в світовий освітній простір вимагає постійного вдосконалення національної системи освіти, пошуку ефективних шляхів підвищення її якості, апробації та впровадження інноваційних педагогічних систем, модернізації змісту освіти й організації її відповідно до світових тенденцій і вимог ринку праці. За таких умов все більше уваги приділяється управлінню навчальними закладами, використовуючи інноваційні стратегії управління. Зокрема, питання розвитку теорії управління освітою розглядаються у працях Єльникової Г., Маслова В., Пікельної В.; проблеми підвищення ефективності управління - в працях таких вчених як Даниленко Л., Конаржевський Ю., Андрущенко В.; особливостям управління навчальним процесом присвячені праці Шамової Т., Хрикова Є.; управлінню відносинами у педагогічних колективах - праці М.У перекладі з грецької мови "інновація" означає "оновлення, новизна, зміна". Саме він вперше змалював інноваційний процес, дав визначення інноваціям та виокремив пять чинників інноваційного розвитку: використання нової техніки та технологічних процесів; застосування продукції з новими властивостями; використання нової сировини; зміни в організації виробництва та його матеріально-технічному забезпеченні; поява нових ринків збуту. Відтак, основні класифікаційні ознаки - це цільова ознака: якщо інновації дають можливість розвязати існуючу проблему, вийти із складного становища, розвязати певну кризу, то це інновації кризові; якщо за допомогою інновацій можна запобігти проблемам, складним становищам та кризовим явищам, то це інновації розвитку; зовнішня ознака вказує на форму інновації: інновація, яка являє собою продукт; інновація, яка являє собою процес (діяльність, технологію); структурна ознака вказує на сферу застосування інновації: виробнича; соціальна; фінансова; управлінська. У галузі вищої освіти виділяємо такі види інновацій, які є необхідною умовою для конкурентоспроможності вищих навчальних закладів: інновації в змісті вищої освіти; інновації в педагогічному процесі; інновації в організаційних структурах вищої освіти; інновації в діяльності та відносинах між викладачами і студентами; інновації у сфері освітніх послуг, розвиток співпраці з соціальними партнерами, замовниками кадрів; інновації в галузі міжнародного співробітництва вищих навчальних закладів [28]. Під інноваціями у навчанні розуміються нові методики викладання, нові способи організації занять, нововведення в організації змісту освіти (інтеграційні (міжпредметні) інновації в освіті: інтеграція науки і практики), методи оцінювання освітнього результату.Методологію управління інноваційними процесами, можна визначити як оптимальне поєднання методів і засобів, що сприяють активізації інноваційного потенціалу освітнього закладу з метою підвищення ефективності його діяльності, та основних функцій: соціального - реалізація принципів сталого розвитку, що враховують людські цінності; професійної - розвиток професійної компетентності та мобільності; особистісної - доповнення і збагачення процесу соціалізації шляхом прилучення особистості до загальнолюдських цінностей, мови, культури мислення і почуття, діяльності і спілкування, проектування індивідуального освітнього маршруту навчання протягом усього життя. Проаналізувавши наукову літературу і зробивши висновок про відсутність системи в даному питанні, а часом і розуміння галузі застосування того або іншого методу в загальній системі управління, вона зробила спробу структурувати наявні знання і напрацювання в даній області і представила класифікацію методів управління інноваційною діяльністю ВНЗ. Управління інноваційною діяльністю потребує виходу за рамки класичної теорії управління організацією: необхідно застосовувати не лише загальновідомі методи аналізу, прогнозування, оцінки, оптимізації, планування, організації процесів, обліку, контролю і мотивації, але і специфічні методи інноваційного менеджменту. Взявши за основу підхід до класифікації методів управління, що застосовується в класичній теорії управління, існуючі напрацювання в даному напрямку можна представити класифікацію методів управління інноваційною діяльністю ВНЗ так рис.1.1 (Додаток А): • методи управління інноваційною системою; Ці науковці розглядають управління освітою в контексті соціальних трансформацій як особливий вид людської діяльності, що відбувається в умовах постійних змін внутрішнього та зовнішнього середовища і цілеспрямовано впливає на керовану систему для забезпечення її стабільного функціонування й послідовної реалізації мети в межах заданих параметрів на основі закономірностей дії механізмів управлін
План
ЗМІСТ післядипломний освіта інноваційний конкурентоспроможність
ВСТУП
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
1.1 Стан розробленості проблеми і сутність основних понять дослідження
1.2 Методологічні основи управління інноваційними процесами
1.3 Особливості використання інноваційних підходів до управління ВНЗ
ВИСНОВКИ ДО І РОЗДІЛУ
РОЗДІЛ ІІ. ПЕРСПЕКТИВИ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ВНЗ ЗАСОБАМИ ОСВІТНЬОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
2.1 Упровадження освітніх інновацій як запорука конкурентоспроможності вищого навчального закладу
2.3 Бенчмаркінг як метод оцінки конкурентоспроможності ВНЗ
2.2 Інноваційний потенціал ВНЗ як фактор конкурентної переваги
ВИСНОВКИ ДО ІІ РОЗДІЛУ
РОЗДІЛ ІІІ. ПРАКСЕОЛОГІЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ У ВНЗ НА ПРИКЛАДІ ДОНОБЛІППО
3.1. Упровадження процесу управління освітніми інноваціями у систему підвищення кваліфікації педагогічних працівників
3.2. Аналіз рівня конкурентоспроможності ВНЗ на ринку освітніх послуг
3.3. Удосконалення впровадження інновацій в систему управління ВНЗ