Управління інноваційним потенціалом банку - Автореферат

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ»Робота виконана у Державному вищому навчальному закладі «Українська академія банківської справи Національного банку України». Науковий керівник - доктор економічних наук, доцент Лєонов Сергій Вячеславович, Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку України», завідувач кафедри фінансів Захист дисертації відбудеться 17 грудня 2010 р. о 1300 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 55.081.01 у Державному вищому навчальному закладі «Українська академія банківської справи Національного банку України» за адресою: 40000, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Державного вищого навчального закладу «Українська академія банківської справи Національного банку України» за адресою: 40000, м.В той же час, враховуючи значний рівень фінансових витрат та ризику, які супроводжують інноваційну діяльність, коло банків, здатних до повноцінної реалізації програм інноваційного розвитку, є досить обмеженим. Відповідно, виникає необхідність у формалізації інноваційного потенціалу банку (ІПБ) та розробці науково-методичних засад та практичного інструментарію управління ним. Результати дисертаційного дослідження використано при виконанні конкретних науково-дослідних робіт ДВНЗ «Українська академія банківської справи Національного банку України», а саме: «Сучасні технології фінансово-банківської діяльності в Україні» (номер держ. реєстрації 0102U006965), де автором формалізовано загальні тенденції розвитку ринку банківських послуг України; «Розвиток механізму функціонування банківської системи України під впливом іноземного капіталу» (номер держ. реєстрації 0107U012112), де автором здійснено діагностику ІП окремих банків з іноземним капіталом; «Реформування фінансової системи України в умовах євроінтеграційних процесів» (номер держ. реєстрації 0109U006782), де автором розроблено стратегії інноваційної діяльності окремих банків України в умовах євроінтеграційних процесів. Поставлена мета зумовила необхідність вирішення наступних завдань: · дослідити генезис практики управління інноваціями в банках; виокремити та систематизувати загальні тенденції та проблеми управління інноваційною діяльністю в банках України; У процесі дослідження залежно від його цілей і задач використовувалися наступні загальнонаукові методи: аналізу, синтезу і наукової абстракції (при забезпеченні термінологічної узгодженості); порівняльного та статистичного аналізу; логічного узагальнення (при дослідженні загальних тенденцій та проблем розвитку ІП банків України); системно-структурного і багатофакторного аналізу (в процесі систематизації факторів формування ІПБ); експертних оцінок і групувань (при формалізації окремих підходів до оцінки ІПБ); економіко-математичного моделювання та прогнозування (при оцінці ІП ПАТ «Райффайзен банк Аваль», ВАТ «Ощадбанк», ПАТ «ВІЕЙБІ банк», ПАТ «Прокредитбанк» та ПАТ «Банк Столичний»).У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету, завдання, обєкт, предмет та методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичну значущість результатів, встановлено звязок з науковими програмами і темами, подано інформацію про апробацію результатів дослідження. У першому розділі «Аналіз теоретичного підґрунтя дослідження інноваційного потенціалу банку» досліджено теоретичні засади та сучасні тенденції у розвитку банківських інновацій, здійснено структурно-декомпозиційний аналіз категоріально-понятійного апарату дослідження ІП субєктів господарювання та аналіз науково-методичних підходів до його оцінки. Систематизація поглядів вітчизняних та закордонних науковців на сутність банківських інновацій (як результат, зміну, процес, сукупність заходів) дозволила обґрунтувати необхідність їх трактування як результату розробки та впровадження нових або удосконалення існуючих банківських послуг та продуктів, технологій здійснення банківської діяльності. Сьогодні в Україні поступово збільшується кількість банків, які приділяють значну увагу впровадженню нових продуктів і технологій обслуговування клієнтів (ПАТ «ОТП Банк», ПАТ «Укрсоцбанк», ПАТ «Райффайзен банк Аваль» та ін.), але лідером протягом останніх років залишається ПАТ «Приватбанк». Результати критичного узагальнення та систематизації теоретичних засад управління потенціалом субєктів господарювання дозволили автору виокремити чотири науково-методичні підходи до розуміння сутності ІП: 1) як сукупності різних видів ресурсів, спрямованих на реалізацію інноваційних заходів; 2) як його ототожнення з іншими видами потенціалів, зокрема, науково-технічним та науковим; 3) як сукупності невикористаних, прихованих можливостей; 4) як наявної здатності до розвитку на основі інновацій.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇОсновний зміст стратегій розвитку банку, виходячи з рівня його інноваційного потенціалу