Сутність індивідуального кредитного ризику банку та його види, інструменти регулювання, оцінка, застосування теорії рефлекторності для його мінімізації. Робота банків з проблемними кредитами та шляхи удосконалення кредитних відносин з позичальниками.
Аннотация к работе
«УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ КУРСОВА РОБОТА з дисципліни “Фінансовий менеджмент в банку” на тему: “Управління індивідуальним кредитним ризиком банку” Виконав: студент V курсу групи СБС-01 денної форми навчанняКредитний ризик, що породжується комерційною діяльністю, та методи його мінімізації цікавлять як практиків, так і теоретиків. Не дивлячись на той факт, що проблема кредитного ризику надзвичайно актуальна серед науковців, дослідження причин виникнення, особливо в конкретних галузях, та методи мінімізації кредитного ризику не можна вважати повністю вивченими та дослідженими. Актуальність даної теми зумовлена необхідністю аналізу та управління індивідуальними кредитними ризиками для забезпечення фінансової стійкості, платоспроможності та ліквідності банківської установи виходячи з економічних умов сьогодення. Предметом дослідження є механізм управління індивідуальним кредитним ризиком банку . Метою курсової роботи є розробка методичних засад управління індивідуальним кредитним ризиком та сприяння розвиткові пошуку сучасних наукових досягнень з управління кредитними ризиками з метою їх мінімізації.Індивідуальний кредитний ризик - це ймовірність того, що позичальник не зможе виконати своїх зобовязань перед банком щодо повернення боргу згідно з угодою, а банк при цьому не зможе своєчасно і в повному обсязі скористатися забезпеченням позики для покриття можливих втрат. Тобто виникають дві обєктивно - субєктивні категорії повязані з кредитним ризиком щодо позичальника і щодо кредитного забезпечення: перша виражає що позичальник може не виконати своїх зобовязань перед банком щодо повернення боргу згідно з угодою, а друга (повязана з кредитним ризиком щодо забезпечення) - відображає, наскільки банку не вдається своєчасно або в повному обсязі скористатися забезпеченням позики для покриття можливих втрат. Тобто виходячи з вищезазначених позицій під індивідуальним кредитним ризиком ми будемо вважати - ризик окремого позичальника, щодо невиконання ним початкових кредитної угоди (неповернення (повністю або частково) основної суми боргу і процентів за користуванням кредитом) а також у свою чергу банк не зможе своєчасно і в повному обсязі скористатися забезпеченням позики для покриття можливих втрат. Ці позичальники потребують більшої уваги через певні недоліки у своїй діяльності; В - позичальники з середнім ризиком для яких характерним є затримки платежів; Г - позичальники з негативною оцінкою кредитоспроможності, яка може бути циклічною, певна нестача вартості забезпечення за кредитом, такими позичальниками зокрема можуть бути позичальники проти яких порушено справу про банкрутство; Д - позичальники з найвищим або повним ризиком. Таким чином, можна зробити висновок, що кредитний ризик щодо кредитної угоди - це добуток (одночасна поява) кредитного ризику щодо позичальника та кредитного ризику щодо способу забезпечення позики, і звідси - кредитний ризик щодо кредитної угоди буде завжди меншим від кредитного ризику щодо позичальника або дорівнюватиме йому в разі відсутності забезпечення позики.Серед наукової спільноти не має єдиного підходу, щодо визначенні сутності індивідуального кредитного ризику, але на нашу думку більш доцільним є визначення наступного порядку, яке трактується у законодавчій базі : «Індивідуальний кредитний ризик банку - це ймовірність того, що позичальник не зможе виконати своїх зобовязань перед банком щодо повернення боргу згідно з угодою, а банк при цьому не зможе своєчасно і в повному обсязі скористатися забезпеченням позики для покриття можливих втрат». Зовнішнє оточення в якому працює банк висуває досить жорсткі умови існування банку, а також воно є неконтрольованим, що і породжує виникнення ризиків зовнішньої середи, які повязані як із позичальником, з предметом застави, так і гарантами і поручителями. Тобто ризик може виникнути у звязку з недосконалою системою організації кредитної роботи у банку, у т.ч з системою управління кредитним ризиком у банку, також це можуть бути певний людський фактор: як то зловживання персоналу у особових корисних цілях, шахрайство та інше. Банк, як правило прагне не усунути ризик, а забезпечити отримання премії за прийняття ризику, виключенням є ті ризики рівень яких не повязаний з "премією" банку (наприклад юридичний, стратегічний, ризик репутації). Субєктами управління індивідуального кредитного ризику виступає вища ланка керівництва банку на чолі з членами Спостережної ради, Ради правління, Комітету з управління активами та пасивами, малі та великий кредитний комітети в банку, а також кредитні відділи, юридичні відділи, служба безпеки та багато інших працівників, які задіяні в процесі кредитування.Організація управління ризиками в банку має здійснюватися через організаційну структуру, яка, в свою чергу, підлягає періодичному уточненню та удосконаленню, враховуючи зміни внутрішнього та зовнішнього середовища діяльності банку.