Економічна сутність ліквідності банку та мета його аналізу. Методи та стратегії управління ліквідністю банку. Визначення залежності між капіталом та зобов’язаннями банків України. Дослідження структури капіталу, доходів, витрат, активів ПАТ "ВТБ Банк".
Аннотация к работе
ДИПЛОМНА БАКАЛАВРСЬКА РОБОТА УПРАВЛІННЯ ЛІКВІДНІСТЮ БАНКУ ЗМІСТ Вступ Розділ 1 Теоретичні аспекти щодо управління ліквідністю банка 1.1 Економічна сутність ліквідності банка та мета його аналізу 1.2 Теорії управління ліквідністю банка 1.3 Методи та стратегії управління ліквідністю банка Розділ 2 Фінансово-економічний аналіз діяльності ВАТ ВТБ Банка 2.1 Загальна характеристика ВАТ ВТБ Банка 2.2 Аналіз фінансово-економічного стану ВАТ ВТБ Банка 2.2.1 Аналіз активів ПАТ «ВТБ» 2.2.2 Структура капіталу ПАТ «ВТБ Банк» 2.2.3 Аналіз структури доходів ПАТ «ВТБ Банк» 2.2.4 Структура витрат ПАТ «ВТБ Банк» 2.2.5 Основні показники ефективності діяльності ПАТ «ВТБ Банк» 2.2.6 Аналіз показників ліквідності ВАТ ВТБ Банку 2.3 Аналіз показників ліквідності ВАТ ВТБ Банка Розділ 3 Удосконалення системи управління ліквідністю банка 3.1 Пропозиції щодо підвищення ліквідності банку 3.2 Визначення залежності між капіталом та зобов’язаннями банків України 3.2.1 Розрахунок параметрів парної лінійної регресії Висновки Список джерел інформації Додатки ВСТУП У процесі становлення ринкових відносин в Україні всі ланки фінансової системи опинилися у глибокій кризі. Банківська ліквідність визначається як здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов’язань, тобто здатність задовольняти свою потребу у грошових коштах незалежно від цілей їх витрачання. Для реалізації зазначеної мети у роботі вирішуються такі основні завдання: обґрунтування економічної природи банківської ліквідності та необхідність управління нею; визначення теоретичної основи управління банківською ліквідністю; систематизація інструментарію управління ліквідністю банків; визначення методів оцінювання потреби в ліквідних коштах; висвітлення сутності, переваг і недоліків основних методів регулювання ліквідності банку; оцінка ефективність методів управління ліквідністю та напрямків їх вдосконалення на обєкті дослідження. Об’єктом дослідження роботи є фінансова робота банку, а саме показники прибутку, рентабельності, ліквідності за 2008-2010 роки. Під ліквідністю малося на увазі здатність активів до легкої мобілізації. У радянській економічній літературі 20-х років поняття «ліквідності» тісно повязувалося з поняттям «кредитоспроможності» і застосовувалося для оцінки власних і оборотних коштів підприємства і правильного використання власних і позикових коштів. Крім вже наведених визначень вона використовується в комбінаціях як з поняттями, що стосуються конкретних обєктів економічного життя (товару, цінних паперів), так і субєктів національної економіки (банків, підприємств, ринків), а також для визначення характерних рис діяльності економічних субєктів (ліквідність балансу підприємства або балансу банку). Проблемам ліквідності та її забезпеченню присвячено багато праць провідних вітчизняних учених, зокрема, це такі автори, як: А.М. Герасимович, Червінська О.С, А.М. Мороз, М.І. Савлук, М. Ф., Пуховкіна В.І. Міщенко, О.В.Дзюблюка. Ліквідність балансу банку в економічній літературі визначається наступним чином: баланс вважається ліквідним, якщо його стан дозволяє за рахунок швидкої реалізації коштів по активу покривати термінові зобовязання по пасиву. За ступенів ліквідності (тобто легкості перетворення у грошові кошти) банківські активи поділяють на групи: 1) високоліквідні активи - це такі активи, які знаходяться в готівковій формі або можуть буті швидко реалізовані на ринку. Однак, крім центрального банку в банківській системі функціонує безліч комерційних банків, приймаючих активну участь в грошово-кредитному і фінансовому житті суспільства. Отже, до високоліквідних засобів однозначно моно віднести тільки грошові кошти в касі та кошти на кореспондентских рахунках в РКЦ; 2) ліквідні активи - це такі, які можуть буті перетворені в грошову форму протягом певного періоду часу (наприклад 30 днів). До цієї Групи відносять платежі на користь банку з термінами виконання в зазначений період, такі як кредити, в тому числі і міжбанківські, дебіторська заборгованість, інші цінні папери (крім високоліквідних), які обертаються на ринку; 3) низьколіквідні активи - прострочені, пролонговані та безнадійні кредити, безнадійна дебіторська заборгованість, цінні папери, які не обертаються на ринку, господарські матеріали, будинки, споруди та інші основні фонди. Ліквідність комерційних банків в Україні регулюється Законом України Про банки і банківську діяльність від 7 грудня 2000 р. (зі змінами та доповненням) [49] та нормативно-правовими актами Національного банку України, що видаються у формі постанов Правління НБУ, інструкцій, положень. Норматив короткострокової ліквідності визначається за наступною формулою: Н6=Ал/З1, (1.3) Н6 - норматив короткострокової ліквідності; Ал - ліквідні активи з кінцевим строком погашення до одного року, до яких належать: готівкові кошти; банківські метали; кошти на кореспондентських рахунках, що відкриті в Національному банку та інших банках; короткострокові депозити, що розміщені в НБУ та інших банках; короткострокові кредити, що надані інши