Аналіз проблем та специфіки управління культурою у сфері фізичної культури та спорту, а також в галузі туризму. Особливості зв’язку між політикою і культурою. Характеристика досліджень політичної культури (праці І.А. Кисарець, О.К. Струкевича).
Аннотация к работе
Управління культурою в світлі сучасних політологічних дослідженьПередусім, культура скрізь і завжди вживається у сенсі зробленого людиною на противагу «зробленого» природою: «В найширшому значенні, зафіксованому ще Віко, культура - це те, що твориться людиною, на відміну від того, що твориться природою»[1]. Водночас, якщо за методами здійснення впливу це управління є доволі делікатним і мяким, порівняно з економічною політикою або політикою в галузі безпеки, то за своєю значущістю для національної ідентичності держави, а отже для збереження її суверенітету, управління культурою має пріоритетне значення і потребує системного дотримання і надзвичайно чіткого виконання: «культурні директиви» у сфері політики є стратегічними, а тому пріоритетними. культура політика Водночас, справедливим все ж є визнати і зворотній звязок між політикою і культурою: не лише культура формує політику і політиків, але й політики (особливо впливові), а також сама політика є одними з найбільш дієвих чинників культурних змін. Як видається, таке ставлення до культури у демократичному суспільстві не є ані справедливим, ані прагматичним: культура не є «священною коровою», вона не повинна бути ізольованою від проблем суспільства, але навпаки - має відповідати його запитам, бути в центрі розвязання найгостріших проблем. Але не менш очевидно, що сама культура повинна виступати такою контролюючою та обмежуючою інстанцією - тому управління культурою у будь-якому суспільстві завжди включає в себе культуру самого управління.