Соціально-економічні чинники активізації консалтингу в агропромисловому комплексі. Елементи концепції розвитку управління консалтинговою діяльністю в умовах аграрної реформи. Аналіз ринку дорадчих послуг. Оптимізація розподілу коштів на їх фінансування.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукОфіційні опоненти: КРОПИВКО Михайло Федорович, доктор економічних наук, професор, академік НААН, Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки", завідувач відділу проблем галузевого і територіального управління; Захист відбудеться "12" жовтня 2011 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.01 Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" за адресою: 03680, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" за адресою: 03680, м.Вдосконалення механізму розповсюдження нових знань, технологій і передового досвіду в агропромисловому комплексі, що втратив своє значення в умовах трансформації економіки, стає одним з найважливіших завдань менеджменту. При цьому все більшої актуальності набуває вирішення проблем організаційно-економічної інтеграції управлінського консалтингу (менеджмент-консалтингу) в систему функцій, методів і механізмів управління агропромислового комплексу, спрямованих на підвищення його ефективності і конкурентоспроможності. Проте як у зарубіжній, так і у вітчизняній науковій літературі не завершено створення цілісної теорії консалтингу як багатоаспектного соціально-економічного явища, а також відсутні комплексні розробки з інтеграції інформаційно-консультаційного обслуговування в систему ефективного управління агропромисловим комплексом, що й зумовило необхідність проведення окремого дисертаційного дослідження. Під час узагальнення теоретичних і методичних засад управління консалтинговою діяльністю в сфері агропромислового комплексу використано діалектичний, історико-економічний методи та прийоми абстрактно-логічного методу (аналіз і синтез, індукція і дедукція, аналогія і зіставлення); в аналітичних дослідженнях - методи порівняльного, ситуаційного та системного аналізу; для зіставлення фактичних даних господарської діяльності підприємницьких формувань за окремі роки - метод порівняння; для виявлення залежності показників ефективності консалтингової діяльності від політичних, соціальних, організаційно-економічних, природних та інших факторів - метод групування; для наочного відображення механізмів управління консалтинговою діяльністю в сфері агропромислового комплексу регіону - графічний; для здійснення прогнозування надання соціально спрямованих дорадчих послуг - метод регресійно-кореляційного аналізу даних; для розробки моделі надання соціально спрямованих дорадчих послуг - методи економічної динаміки; для виявлення необхідних видів консалтингової діяльності для ефективного менеджменту підприємств Вінницької області - експертне опитування. Основними науковими результатами дослідження, що характеризують його новизну, є: вперше: - обґрунтовано концептуальний підхід до інтеграції консалтингової діяльності в економічну систему агропромислового комплексу, включаючи інноваційний, підприємницький, інституційний розвиток консалтингу як необхідного елемента управлінської інфраструктури, що спрямований на підвищення ефективності управління агропромисловим виробництвом в умовах трансформації економіки;У першому розділі - "Теоретичні основи консалтингової діяльності у сфері агропромислового комплексу" визначено поняття "консалтингова діяльність в сфері агропромислового комплексу", узагальнені завдання, функції консалтингової діяльності, основні риси консалтингових послуг, проаналізований зарубіжний досвід системи інформаційно-консультаційного забезпечення аграрно-розвинених країн. Разом із тим, дослідження показало, що системи інформаційно-консультаційних служб аграрно-розвинених країн були створені по-різному, але їм властиві загальні принципи консалтингової діяльності, які було визначено як чинники, що впливають на ступінь реалізації цих резервів. У другому розділі - "Аналіз сучасного стану управління консалтинговою діяльністю в агропромисловому комплексі" досліджено стан управління аграрними підприємствами, діючу систему надання консалтингових послуг агропромисловим виробникам, визначено їх структуру, потребу в них, проблеми надання та методи здійснення консалтингової діяльності. Встановлено, що в українському агропромисловому комплексі допоки не вдається повною мірою впровадити зарубіжний досвід інтеграції діяльності інформаційно-консультаційних служб у систему ефективних методів управління і регулювання агропромисловим комплексом, що пояснюється відмінностями в цілях і стратегічних орієнтаціях консалтингової діяльності, а також специфічними особливостями самої української дійсності. У третьому розділі - "Вдосконалення управління консалтинговою діяльністю в агропромисловому комплексі" опрацьовано концептуальні підходи до механізму управління консалтинговою діяльністю в сфері АПК, виявлено додаткові резерви розвитку консалтингової діяльності, розвязано динамічну задачу оптимізації розподілу коштів на надання