Управління комунікаціями в системі надання соціальних послуг у сучасній Україні - Автореферат

Харківський національний університет імені В.Н. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наукРоботу виконано у Харківському національному університеті імені В.Н. Науковий керівник кандидат філософських наук доцент Ніколаєвський Валерій Миколайович Харківський національний університет імені В.Н. Офіційні опоненти доктор соціологічних наук професор Лисиця Надія Михайлівна Харківський національний університет імені В.Н. Захист відбудеться 17 березня 2009 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.15 у Харківському національному університеті імені В.Н. З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н.На сьогоднішній день одним із пріоритетних напрямків державної соціальної політики в Україні є реформування системи надання соціальних послуг, в основі якого лежить наближення до потреб клієнтів та підвищення якості соціального обслуговування шляхом створення нових форм відносин і взаємодії між різними учасниками на всіх рівнях функціонування цієї системи, що передбачає, перш за все, управління комунікативними процесами. В той же час не вироблені реальні механізми удосконалення комунікацій, що відповідали б соціально-економічним та культурним особливостям, специфічним характеристикам сфери соціального обслуговування, відсутні спеціальні наукові дослідження, які б дозволили виявити основні протиріччя та проблеми, що перешкоджають узгодженій діяльності та ефективній взаємодії учасників системи надання соціальних послуг, запропонувати шляхи їх подолання. Незважаючи на різноманітність теоретичних підходів і прикладних досліджень соціальної комунікації в цілому, проблема управління комунікаціями в системі надання соціальних послуг залишається недостатньо розробленою. Комунікація розуміється як структуроутворюючий процес обміну знаннями за допомогою технологій і обумовлений місцем учасників комунікації у соціальній системі. Незважаючи на велику теоретичну базу і всебічний аналіз соціальної комунікації в цілому, науковий аналіз комунікації в системі надання соціальних послуг має фрагментарний характер, що перешкоджає розвязанню практичних завдань реформування даної сфери.У першому розділі «Теоретико-методологічні засади вивчення комунікацій у системі надання соціальних послуг» представлено аналіз соціологічних концепцій, що пояснюють природу і сутність соціальних комунікацій, розглянуто підходи до розуміння сутності «соціальних послуг», розкрито значення категоріально-понятійного апарату дослідження, визначені особливості комунікативного процесу в системі надання соціальних послуг та управління ним. У роботі соціальні послуги (і соціальне обслуговування, як діяльність із надання соціальних послуг) розглядаються у вузькому значенні, тобто як елемент соціального захисту, що полягає у правових, економічних, психологічних, освітніх, медичних, реабілітаційних тощо заходах добровільного (з боку адресата послуг) короткотривалого втручання до досягнення бажаного результату - поліпшення або повного відновлення здатності соціальних груп або окремих індивідів, що знаходяться в складних життєвих обставинах, до повноцінної життєдіяльності. У роботі зазначається, що соціальне обслуговування розглядається не просто як діяльність розрізнених субєктів, що надають соціальні послуги тим чи іншим соціально незахищеним групам, а взаємодія обєднаних загальними цілями, задачами, функціями взаємозалежних органів, організацій та індивідів, тобто як система надання соціальних послуг. Для визначення сутності управління комунікаціями в системі надання соціальних послуг автор обґрунтовує вибір процесного підходу до розуміння «управління», що дозволяє визначити його як процес цілеспрямованого впливу на форму і зміст, обєктивні і субєктивні умови і фактори субєкт-субєктної взаємодії комунікантів під час спільної діяльності, що здійснюється у певній соціальній системі з метою її вдосконалення і здійснюваний на основі виявлення наявних та потенційних комунікативних проблем, розробки і реалізації конкретних заходів щодо їхнього подолання. У роботі підкреслюється, що носіями позитивних змін у системі надання соціальних послуг є організації, які займають активну комунікативну позицію, що виражається в активному пошуку ресурсів (фінансових, матеріально-технічних, інформаційних, трудових тощо) для надання соціальних послуг та максимального задоволення різних потреб своїх клієнтів шляхом розширення партнерських відносин, участі у конкурсах соціальних проектів, пропагування своєї діяльності тощо.

Основний зміст роботи