Управління доходністю кредитних операцій банку - Дипломная работа

Дипломна робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста Тема роботи: «Управління доходністю кредитних операцій банку» Зміст Вступ Розділ 1. Теоретико-методологічні підходи дослідження управління кредитною діяльністю комерційних банків 1.1 Суть та види кредитно-процентної політики, вплив зовнішніх факторів 1.2 Управління доходністю комерційного банку 1.3 Застосування ГЕП - менеджменту. Метод кумулятивного ГЕПу 1.4 Порядок встановлення процентної ставки по кредитах Розділ 2. Аналіз доходів, отриманих від кредитної діяльності комерційного банку ВАТ „Кредитпромбанк” 2.1 Загальна характеристика фінансово-економічної діяльності ВАТ „Кредитпромбанк” 2.2 Аналіз динаміки та структури процентних доходів і витрат Донбаської філії ВАТ „Кредитпромбанк” 2.3 Управління кредитним ризиком в Донбаській філії ВАТ ”Кредитпромбанк” Розділ 3. Напрямки вдосконалення управління доходністю кредитних операцій 3.1 Вдосконалення механізму управління кредитною діяльністю банківських установ та перспективи його розвитку в Україні 3.2 Заходи щодо підвищення прибутковості кредитних операцій комерційного банку Висновки Список використаної літератури Додатки Вступ Однією з головних функцій банківської системи є раціональний розподіл грошових ресурсів шляхом акумулювання тимчасово вільних коштів суб’єктів господарювання і населення та спрямування їх у кредитування реальної економіки. Ознакою сучасного вітчизняного ринку є недостатня пропозиція ресурсів з боку небанківського сектора, висока вартість залучених коштів, яка впливає на рівень ставки за кредитами при обмеженій кредитоспроможності економічних суб’єктів. При цьому динаміка процентних ставок залучених і розміщених коштів тісно пов’язана з тенденцією облікової ставки Національного банку України, а співвідношення обсягів та процентних ставок значно відрізняється від класичних форм рівноваги. У діючих ринкових умовах важливою проблемою фінансового менеджменту є ефективна кредитна політика, що пов’язує необхідні обсяги банківського продукту з припустимим абсолютним рівнем ставок та відносним значенням чистого процентного спреду та маржі. Серед основних засад грошово-кредитної політики держави на 2005 рік визначена необхідність вжиття заходів щодо приведення у відповідність депозитних та кредитних ставок у банківській системі, впровадження активних та пасивних операцій Національного банку України для підтримки ліквідності банківської системи на рівні, який давав би змогу ефективно залучати кредитні ресурси та розміщувати їх в реальний сектор економіки. Проблема управління залученими та розміщеними банківськими ресурсами є предметом дослідження багатьох зарубіжних та вітчизняних авторів: Дж. Сінкі, П. Роуза, Б. Едвардса, К. Редхерда, Е. Хелферта, Л.О. Примостки, О.В. Васюренка, В.В. Вітлінського, В.І. Міщенка, Л.М. Кіндрацької, В.В. Коваленко, С.В. Науменкової, Д. Олейника, К. Раєвського, І.В. Сало та інших. З іншого боку, це свідчить про неоднозначність розуміння вченими даного питання, про те, що не існує єдиної думки, єдиного підходу до вивчення даного питання. Другий розділ буде включати безпосередній аналіз доходів від кредитної діяльності ВАТ “Кредитпромбанку” на основі даних щорічної звітності банку у тому її моменті, що стосується операцій, по яким встановлюються відсоткові ставки і отримуються доходи, а отже виникають кредитні ризики (зокрема депозитні та кредитні операції, з цінними паперами та ін.). При написанні дипломної роботи використовувались закони України, нормативні акти, постанови та положення Верховної Ради України, Кабінету Міністрів, Національного банку України, внутрішні документами „Кредитпромбанку”, наукові монографії, підручники, а також мережа Internet, оскільки це дало нам змогу доступу не лише до вітчизняних, а й до закордонних ресурсів, зокрема російських, та забезпечило якомога ширше оброблення інформації. На жаль, джерел цілком присвячених даному питанню нам виявити не вдалось, що пов’язано з рядом факторів, зокрема з тим, що це питання з’явилось на нашому “небосхилі” зовсім недавно і в теперішній час багато вчених займаються його дослідженням, тому основою нашої роботи стали монографії та окремі підрозділи з наукових творів, щодо банківської діяльності. Розуміючи це, найбільше далекоглядні банки прагнуть не до всемірного „витискання” прибутків, а до створення і розширення кола постійної клієнтури, надаючи допомогу у зміцненні економічного становища клієнтів, розвитку їхньої ділової активності. У результаті процент не стимулював населення до тривалого зберігання коштів в організованих формах, не брав до уваги інфляційного стану грошового обігу і соціальної структури населення. Наочним прикладом подібної практики служить проведення НБУ політики кредитної рестрикції в 1992-1993 (облікова ставка різко зростала), а в 1994 р. у зв’язку з економічною ситуацією у країні, НБУ почав поступово проводити політику кредитної експансії, і знизив облікову ставку з 210% (січень 1994 р.) до 42% річних (10.02.97). Наприклад, у грудні 1995 р. Бундесбанк Німечч